Без Байдена. Чого чекати від Кримської платформи

Фото: УНИАН В кінці серпня в Києві збереться саміт Кримської платформи

Свою участь у саміті Кримської платформи, запланованому на 23 серпня, підтвердили 29 країн і міжнародних організацій.

  Україна готується до гучного святкування 30-річчя незалежності країни. Одним з елементів цього святкування стане перше засідання Кримської платформи, яке заплановане на 23 серпня. Це ініціатива України щодо створення міжнародного координаційного механізму для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму і сприяння деокупації півострова.   Корреспондент.net розбирався, чого чекати від Кримської платформи.  

Хто приїде

  «Уже 29 держав і міжнародних організацій підтвердили участь у саміті Кримської платоформи. Це буде безпрецедентний міжнародний захід в історії України. Ще ніколи стільки держав не збиралося в Україні для проведення подібного заходу на рівні президентів, прем’єр-міністрів, голів парламентів, членів урядів», — розповідає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.   Він не став уточнювати, про які саме держави і організації йдеться, однак зазначив, що очікується участь всіх провідних держав-партнерів України в Європі і Північній Америці. Точно в саміті особисто візьмуть участь президенти Латвії та Словаччини.   Також Кулеба заявив, що країни, які візьмуть участь у першому саміті Кримської платформи, майже завершили узгодження Кримської декларації — документа, який має бути проголошений за підсумками саміту.   «Уже майже узгоджена Кримська декларація. Це підсумковий документ саміту, який зафіксує принципово важливі для України положення… Ми вже на фінішній прямій до успіху Кримської платформи», — зазначив Кулеба.   Планується, що саміт не буде «одноразовою» подією і після нього триватиме регулярна робота на багатьох рівнях.   Готується довгострокова концепція роботи платформи за п’ятьма пріоритетними напрямами — політика невизнання протиправної анексії Криму, санкції, безпека в Азово-Чорноморському регіоні, захист прав людини і дотримання міжнародного гуманітарного правда, екологічні та економічні наслідки анексії.   «Україна виступила не тільки державою, яка звертається за допомогою до партнерів, а й пропонує спільні рішення для відновлення безпеки в регіоні та світі. Прогрес у питанні деокупації Криму послужить важливим елементом ширшої політики міжнародного співтовариства щодо розв’язання заморожених конфліктів в Європі», — зазначив глава МЗС України.  

 

Без Байдена

  Головні гості, на яких чекали в Києві на саміті, президент США Джо Байден і віце-президент Камала Гарріс, не будуть присутні на першому саміті Кримської платформи.   Тимчасовий повірений у справах США в Україні, помічник держсекретаря США Джордж Кент зазначив, що спільні дії щодо Криму — «не тільки питання того, що станеться 23 серпня» і це повинно бути постійним тривалим процесом.   По-перше, зазначив він, дипломати постійно повинні згадувати Крим, тому що його протиправна анексія стала безпрецедентною подією. По-друге, відзначає Кент, важливо, щоб українські експерти активно співпрацювали з аналітичними колами по всій Європі, щоб там бачили ситуацію з точки зору Києва, а не Кремля. По-третє, для майбутньої деокупації потрібні дії на рівні суспільства.   «Є професори, люди, які пишуть книги, є активісти, які мають можливість допомогти тим, хто живе в окупації… Тобто, різні рівні, і Україна підготувалася, щоб це було не тільки один день і не тільки на рівні між урядами, між країнами, а й розмова міжпарламентська, експертна, між представниками громадянського суспільства», — зазначив Джордж Кент.   У підсумку, Байден відрядив на перший саміт Кримської платформи міністра транспорту Пітера Буттіджеджа. У Буттіджеджа буде статус спецпредставника Байдена.   Буттіджедж -колишній мер міста Саут-Бенд у штаті Індіана. Він лейтенант резерву ВМС США, ветеран війни в Афганістані, працював у міжнародній консалтинговій компанії McKinsey & Company. Крім того, він став першим міністром-геєм, якого затвердив Сенат.   На останніх президентських виборах у США він брав участь у праймеріз Демократичної партії, але зняв свою кандидатуру на користь Байдена.  

 

Протидія РФ

  Кулеба розповідав, що Росія шантажує і погрожує іншим країнам, вимагаючи не брати участі в саміті Кримської платформи.   «На цьому тлі участь держав у Кримській платформі — це дуже простий тест про те, з ким ти в питанні окупованого Криму — з Росією і агресією чи з Україною і міжнародним правом?», — сказав Кулеба.   «Якщо подивитися на ці регіональні формати на карті, стратегія стає наочною. Легко побачити вертикальну вісь від Балтійського до Чорного моря. Це простір свободи, безпеки та процвітання України, східний фланг НАТО і ЄС. Посилення малих альянсів робить членство України в ЄС і НАТО історично неминучим на рівні практичної взаємодії», — додав міністр.  

Непосильне завдання?

  «У Зеленського дві мети. Одна полягає в тому, щоб Крим не зник повністю з міжнародного радара. Росія докладає зусиль, щоб інші держави якщо офіційно і не визнали Крим російським, то хоча б неофіційно мовчали про те, що він окупований і прийняли це де-факто. Мета Кримської платформи — щоб такого не сталося», — коментує ініціативу Кримської платформи науковий співробітник берлінського відділення Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель.   На його думку, повернення Криму під контроль України можливо лише за умови зміни влади в Росії. Але, продовжує він, і за наступників Путіна це не гарантовано, якщо зараз не почати детально документувати всі порушення прав людини і міжнародного права, що відбуваються в Криму.    «У якийсь момент Росія, мабуть, захоче вирватися з цієї афери після Володимира Путіна. Тоді було б добре, якби Україна мала хорошу документацію щодо окупаційного режиму і всіх порушень. Через тридцять, сорок років це буде дуже важливо», — додає Грессель.    

Джерело