Бомбосховища в Україні - куди бігти, якщо Росія почне обстріл

Приміщення сховища (укриття) цивільного захисту в Києві Фото: УНІАН

Активність російських військ на кордоні з Україною і можливий сценарій повномасштабної агресії РФ, актуалізували питання цивільного захисту населення. Один з ключових елементів такого захисту — приміщення для укриття населення на випадок активних бойових дій. В якому стані перебувають бомбосховища в країні, яким вимогам вони повинні відповідати, щоб захистити українців і чи вистачить укриття на всіх — з’ясовував «Апостроф».

Де можна сховатися

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди бувають трьох типів: укриття (герметична споруда на випадок бойових дій), протирадіаційні укриття і захисні споруди цивільного захисту, які будуються швидко.

Також Кодекс цивільного захисту допускає використання споруд подвійного призначення і так званих простих укриттів: підземні переходи, станції метро, підземні склади, тунелі, підвальні приміщення, підземні паркінги, ТЦ і навіть печери.

Вимоги до змісту і експлуатації захисних споруд визначено окремим наказом МВС №579 від 9 липня 2018 року.

Згідно з цим документом, загальні вимоги до захисних споруд усіх типів такі: місця розташування захисних споруд в населених пунктах країни повинні позначатися табличками або написами з вказівкою напрямку руху до них. Біля входу в саму захисну споруду повинна бути табличка з номером телефону людини, відповідальної за бомбосховище, адже саме у неї зберігаються ключі.

У самій захисній споруді обов’язково повинні бути засоби пожежогасіння, система внутрішнього пожежного водопостачання, справна сигналізація, а внутрішнє обладнання притулку, наприклад нари, не повинно бути виготовлено з горючих синтетичних матеріалів.

Звичайно ж, у всіх захисних спорудах повинні бути інженерні мережі, система вентиляції і світло. При цьому, використання ламп розжарювання і люмінесцентних світильників не допускається. Тільки світлодіодні лампи.

А тепер за типами. Так, укриття повинно бути герметичним, щоб витримати тиск повітряної ударної хвилі під час використання зброї. В укритті повинна бути дизельна електростанція і пальне до неї, ємності для питної води.

У протирадиаційному укритті, розрахованому на кількість до 20 осіб, якщо в ньому відсутня каналізація, повинні бути ємності для питної води з розрахунку 2 літри на одну людину. Також в такому укритті допускається зберігати акумуляторні батареї на випадок перебоїв зі світлом і автономні світильники.

Що стосується споруд подвійного призначення, якщо вони мають властивості укриттів, наприклад, герметичне підвальне приміщення, то вимоги до їх утримання та експлуатації не відрізняються від вимог до укриттях.

Якщо ж мова йде про найпростіші укриття, наприклад, підземний перехід, то обладнання таких укриттів має забезпечити можливість безперервного перебування в ньому людей протягом 48 годин. Для цього в найпростішому укритті повинні бути лавки, лежаки, стільці, контейнери для їжі і води і баки для фекалій, засоби надання медичної допомоги, засоби зв’язку і пожежогасіння, джерела світла.

Крайніх немає

Усі озвучені вимоги до захисних споруд — мінімум. Насправді їх набагато більше і деталізовані вони аж до кольору фарби, якою необхідно фарбувати труби вентиляції, каналізації, водопостачання. Хто повинен все це контролювати?

Згідно з Кодексом цивільного захисту, підтримувати фонд захисних споруд повинні балансоутримувачі приміщень — комунальні підприємства, ЖЕКи, місцева влада, юридичні особи. Наприклад, перевіряти герметичні притулку необхідно, як мінімум, один раз на рік. Але як йдуть справи насправді?

Бомбосховища в Україні - куди бігти, якщо Росія почне обстріл

БомбосховищеФото: УНІАН

«До 2018 року стан притулків на підприємствах контролювала ДСНС. Щорічно вони збирали комісії, перевіряли фонд і могли впливати на керівників підприємств, на чиєму балансі були притулку, — пояснює «Апострофу» начальник управління цивільного захисту Харківської міськради Олександр Пушкарьов. — Але з 2018 року законодавство змінилося, і балансоутримувач став сам визначати стан готовності притулку. Це було пов’язано з тим, щоб не тиснути на бізнес і звести до мінімуму перевірки. За фактом, зараз тільки від порядності балансоутримувача залежить, чи готовий притулок чи ні. Нам і співробітникам ДСНС доводиться саме вибивати у балансоутримувачів акти готовності сховищ. Але найголовніше — для балансоутримувача немає ніякої відповідальності за те, що притулок не підтримуються в належному стані. Взагалі ніякої».

У зв’язку з таким станом справ, багато захисних споруд в містах України просто не готові розмістити людей в разі реальної небезпеки.

Київ

У столиці налічується близько 4,5 тисячі об’єктів, де можливо сховатися в разі небезпеки. За словами директора департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука, робота з перевірки функціоналу фонду захисних споруд системно ведеться з 2014 року.

«Постійно контролюємо, постійно змушуємо балансоутримувачів наводити порядок. Але хтось упорядковує, а хтось цього просто не робить», — пояснив «Апострофу» Ткачук.

За словами чиновника, головна проблема з приватними балансоутримувачами, за якими закріплені захисні споруди.

«Найгірша ситуація з приватною формою власності. Якщо ще на державних і комунальних балансоутримувачів ми можемо вплинути, то на приватників, ОСББ, дуже важко вплинути», — додав Ткачук.

Найпоширеніші порушення в приватному фонді — використання захисних споруд для зберігання овочів й особистих речей мешканців будинків, захаращені проходи, несправні інженерні мережі.

Проте, Роман Ткачук запевняє, що в разі небезпеки, в столиці зможуть сховатися одночасно близько 3 мільйонів чоловік.

Але головним чином, більшість киян зможе захиститися в переходах, станціях метро, підземних паркінгах, тобто в спорудах подвійного призначення. Вся справа в тому, що згідно з Кодексом цивільного захисту, в укриття, в першу чергу, будуть евакуйовані співробітники критичної інфраструктури, персонал атомних електростанцій, медики і пацієнти лікарень. Загалом, більшість обладнаних укриттів і знаходяться на території заводів, підприємств і лікарень. Для всіх інших — споруди подвійного призначення.

«Притулки призначені для укриття людей, які залишаються на роботі в особливий період. Практично всі притулки перебувають на території підприємств», — додає Пушкарьов.

Бомбосховища в Україні - куди бігти, якщо Росія почне обстріл

Фото: УНІАН

Одеса

У разі повномасштабної агресії РФ приморське місто може стати цілком реальною мішенню ворога. Відповідно, стан об’єктів цивільного захисту тут набуває особливого значення.

21 квітня одеські чиновники склали і виклали в мережу інтерактивну карту всіх захисних споруд міста. Згідно з цією картою, зараз в Південній Пальмірі є 208 діючих укриттів і 135 протирадіаційних укриттів.

Але далеко не факт, що цифри на карті відповідають реальній ситуації. Наприклад, на початку російської агресії, в 2014-2015 році, чиновники нарахували в місті 153 захисних споруди. Активісти місцевої громадської організації «Центр захисту одеситів» вирішили перевірити адреси. У підсумку знайшлося тільки 52 укриття, та й то, дві третини з них були захаращені, була відсутня справна вентиляція і інженерні мережі. Тоді одесити навіть виходили на суботники з прибирання укриттів.

Так може ситуація змінилася, адже з тих пір пройшло більше 5 років? Днями журналісти одного із загальнонаціональних телеканалів проінспектували деякі з притулків, відмічені на інтерактивній карті міськради. З того, що побачили ЗМІ, можна зробити невтішні висновки.

«Бомбосховища існують тільки на папері і ще на інтерактивній карті. Фактично, навіть в діючих проживають двірники. А більша частина або занедбана, або взагалі не існує. Гроші на ремонти виділяли в 2015 році, але їх просто розікрали», — розповів «Апострофу» місцевий журналіст Сергій Осадчук.

Харків

Ще одне ключове місто для оборони країни — Харків, адже відстань від першої столиці України до кордону з Росією складає менше 40 кілометрів.

У Харкові налічується близько 4 тисяч об’єктів, де можуть сховатися жителі міста. Але, звичайно ж, не всі 4 тисячі острівців громадянської безпеки, це обладнані укриття.

«У 2014-2015 році ми визначили підвали, які здатні приймати людей. Таких виявилося понад 4 тисячі. Практично всі ці підвали були вичищені (вивезли сміття десятки тисяч кубів) і пристосовані для короткочасного укриття населення. У них було проведено світло, воду. Цього року в лютому-березні ми перевірили фонд захисних споруд ще раз і близько 80 підвалів ми виключили зі списку з різних причин, наприклад, через підтоплення», — говорить Олександр Пушкарьов.

Згідно інтерактивній карті обласної ДСНС, укриттів, в тому числі, протирадіаційних в Харкові, тільки 215. Всі інші об’єкти — подвійного призначення. Наприклад, харківське метро за даними чиновників, здатне укрити і убезпечити близько 170 тисяч осіб.

Проте, чиновники запевняють, що інфраструктура цивільного захисту міста здатна якісно спрацювати в критичний момент.

«У Харкові всього 24 притулки комунальної форми власності. У них можуть сховатися співробітники комунальних підприємств, які обслуговують інфраструктуру міста: метрополітен, теплові мережі, водоканал, транспорт. Практично всі комунальні притулки або готові, або обмежено готові. У нас тільки один притулок підтопило водою в трамвайному депо. Виходячи з розрахунку 1,5 квадратних метра на людину, найпростіші укриття можуть прийняти близько мільйона чоловік. Якщо додати сюди метрополітен, підземні паркінги і переходи, це ще 250 тисяч чоловік. По цифрах ми місто вкриваємо», — резюмував Олександр Пушкарьов.

Джерело