Чому міністра інфраструктури не взяли в США

Фото: Апостроф / Роман Пєтушков

ТОП-темою для новин останніх днів, безумовно, став візит президента України Зеленського до Сполучених Штатів Америки та його зустріч з президентом США Байденом. І тут мова йде, не лише про рамкові домовленості двох голів держав, а і про комунікацію членів делегації на ділових зустрічах, в результаті якої планується підписання низки вигідних та важливих для України домовленостей. Проте, в останній момент стало відомо про те, що в США не взяли міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Чому реалізатор проектів, яким так пишається президент Зеленський, не поїхав у США? Ми спробували дослідити питання.

По перше, проводячи офіційні зустрічі, представники Держдепу США навряд чи хочуть мати справу з людьми, які мають відношення до корупції. В рамках великої політики представники США для противаги росту впливу Китаю будуть обговорювати можливості інвестицій та розвитку портової промисловості та залізничного транспорту. Кубракова у цьому сегменті – не зовсім можна вважати персоною grata.

Справа в тому, що відразу після призначення нового в.о. голови «Укрзалізниці» , ЗМІ писали, що основний інтерес Кубракова в інфраструктурі – це багатостраждальна «Укрзалізниця», для порятунку якої створюється Антикризовий штаб при Мінінфраструктури. В. о. голови правління «УЗ» на якій давно чекають своєї масштабної реформи став Олександр Камишін, який раніше був радником міністра інфраструктури та працював у структурах, що були дотичними до «тримачів боргів» УЗ.

При цьому кадрові призначення на УЗ викликають щонайменше здивування.

Першим заступником однієї з ключових Філій «Центр забезпечення виробництва» став Орест Логунов (екс-керівник відділу логістики ДТЕК). Логунова навряд чи можна вважати готовим до реалій, в яких йому доводиться працювати. З одного боку на нього тисне бекграунд топ-менеджера в компанії, що належить одній з найбагатших осіб України, а з іншого боку – він звик до вертикалі та не розуміє тіньову ієрархію і структуру «Укрзалізниці», де все, фактично, робиться за його спиною.

На потік «ремонту» рухомого складу поставлено Олега Якимовського. В підпорядкуванні його опинився відділ запчастин локомотивів та вагонів. В кадровому плані Якимовський сконцентрував усю повноту влади і можливості для розпорядження фінансами в себе – в його замів були забрані відділи, які вони курували. Якимовський у сфері ремонту вагонів людина не нова. Раніше він був одним з засновників і бенефиціарів приватної фірми ТОВ «Торговий дім «Попаснянський вагоноремонтний завод». Що ж до самого ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» (спадкоємець однойменного ДП), то журналісти-розслідувачі, ще в 2016 році писали, що його виробничі потужності, знаходяться під контролем фірм з орбіти Ріната Ахметова.

На посаду повертається і скандальне відома Таїса Олійник, яка раніше займала посаду керівника департаменту закупівель АТ «Українська залізниця», який вважають чи не найбільш корумпованим. Чиновницю, яка раніше погоджувала всі скандальні закупівлі, очолюючи департамент, що має моніторити очікувану вартість товарів і послуг, вважають причетною до багатомільйонних махінацій. Так журналісти писали, що саме вона відповідала за скандальну «подвійну» закупівлю моторної оливи на суму більше 260 млн. гривень, якої було в достатній кількості на складах. За інформацією ЗМІ, масла закуповувалися в РФ за завищеною ціною, в результаті чого бюджет міг втратити близько 100 млн. гривень.

Як з’ясувалося пізніше, на складах масел, оливи було на півроку вперед. Тендер провели попри те, що через карантин кількість залізничних перевезень, а отже і використання мастил, різко скоротилася. Скоріше за все, це могло бути зроблено в інтересах постачальника.

Минулого року, активісти «Стоп корупції» пікетували центральний офіс УЗ через діяльність Департаменту, очолюваного Таїсією Олійник. Громадськість вимагала звіту про непрозорі закупівлі, проте у відповідь отримали лише мовчання, а сама чиновниця в цей час просто не з’являлися на роботі. Проігнорувало цю тему і вище керівництво, і правоохоронні органи, які повинні цікавитися такими фактами.

Сама Таїса Олійник є досить непублічною особою. Згіднодекларації за 2019 рік, вона володіє житловим будинком площею 319,8 кв. м, а також земельною ділянкою площею 1545 кв. м, в с. Петрушки, Києво-Святошинського району. Відомо, що її чоловік, Олійник Костянтин Костянтинович, донедавна працював у ДП «Укрспецекспорт» — в реєстрінаявна його декларація після звільнення. Брат Таїси Олійник, Карра Василь Олександрович, також працював в структурі АТ «Укрзалізниці» у відокремленому підрозділі «Камянка-Бузька дистанція колії» Львівської залізниці – про це писали журналісти Bihus.info Сама Таїса Олійник раніше була бенефиціаром компанії ТОВ «Регіональна консалтингова компанія».

«Укрзалізниця» стоїть не тільки на порозі фінансової катастрофи – цілком реально можуть постраждати люди. Звичним явищем стало сходження потягів з рейок, як вантажних так і пасажирських. Тільки наприкінці серпня було дві масштабні аварії, які призводили до затримок потягів – сходили з рейок вагони поблизу Запоріжжя, та на Львівщині. 8 серпня на Тернопільщині, зійшов з рейок пасажирський потяг – ніхто не постраждав тільки через вкрай повільну швидкість з якою рухаються потяги.

Станом на кінець літа, на мережі УЗ знаходилося 24 кинутих потяга, а також 171 потяг (6344 вагони) в статусі «тимчасово залишених поїзди». Цю інформацію підтверджує заступник директора Департаменту комерційної роботи «УЗ» Валерій Ткачов. В результаті постачальники, які користуються послугами «Укрзалізниці» стикнулися з штучною не видачею рознарядок на поставки ТМЦ.

Тимчасово гострим дефіцитом стали зерновози, цементовози та напіввагони. До того ж, через те, що процес електрифікації нових колій в минулі роки майже не відбувався, «Укрзалізниця» вкотре опинилася в стані паливної кризи, що поставила під загрозу перевезення зернових. Так джерела USM повідомляють, що в останні два тижні запаси палива на складах «Укрзалізниці» не перевищували обємів на 5-7 днів, на складах «Одеської залізниці» запасів дизелю залишилося 150 тон, при добовій потребі в 165 тон, рух дизельної тяги на «Львівській залізниці» припинено.

Ця паливна криза вже третя на «Укрзалізниці» за цей рік. Раніше, в квітні 2021 року, «УЗ» вже переживала паливну кризу через діяльність директора з закупівель Сергія Довгаленка, який навіть видавав книгу, про трансформацію системи закупівель на Укрзалізниці.

Можна констатувати, що наразі «Укрзалізниця» втомилася від імітації впровадження корпоративного управління та системного розкрадання компанії, коли вектор компанії формується не за потребами і викликами часу та колегіальним рішенням справжніх фахових експертів, а шляхом використання «перевіреної часом», тіньової вертикалі – міністр – голова УЗ – директори філій.

Тому, можливо, американські колеги, які могли непогано вивчити ситуацію в галузі, і могли попросити не включати Кубракова до складу делегації. Просто для американців, яких важко здивувати корупцією в «бананових республіках», кейс УЗ міг виявитися неабияким перебором.

Джерело