Держава забила на ветеранів АТО - чому Прохнич прийшов з гранатою в Кабмін

Фото: Апостроф / Роман Пєтушков

У середу, 4 серпня в урядовому кварталі Києва сталася надзвичайна подія: у будівлю Кабміну зайшов чоловік з бойовою осколковою гранатою РГН. Візитер висмикнув чеку, стиснув гранату в руці і погрожував нею скористатися. На щастя, все обійшлося: після нетривалих переговорів чоловіка затримала поліція. Мотивами правопорушника, які штовхнули його на такий відчайдушний вчинок, за інформацією правоохоронців, стали «життєві події». У всій цій історії примітний той факт, що чоловік з гранатою виявився колишнім бійцем АТО Володимиром Прохничем, який проходив службу в батальйоні «Айдар». На жаль, подібні інциденти за участю колишніх військових, які повернулися до мирного життя, періодично трапляються в Україні. Згадати хоча б мінера моста Метро в Києві, екс-учасника АТО Олексія Белька, який погрожував підірвати міст у вересні 2019 року. Чому держава не приділяє належної уваги психологічній реабілітації захисників України — з’ясовував «Апостроф».

Біг з бюрократичними перешкодами

Одразу ж після інциденту з Прохничем у ЗМІ та експертному середовищі прокотилася хвиля невдоволення роботою Міністерства у справах ветеранів. Мовляв, відомство не займається ефективною реабілітацією учасників бойових дій, і як наслідок, відбуваються такі випадки. Чи справедливі ці претензії?

Якщо зайти на сайт Мінвету, то можна побачити, що процедура надання допомоги ветеранам, за великим рахунком, розписана досить адекватно. Наприклад, для того, щоб отримати послуги психологічної реабілітації, ветерану слід звернутися із заявою у довільній формі в місцевий орган соцзахисту. Разом із заявою необхідно надати копії посвідчення учасника бойових дій та документів, що підтверджують участь ветерана в антитерористичній операції. Після цього ветерану запропонують вибрати одну з установ, яка надає послуги з реабілітації, і якщо вибрана установа письмово підтвердить свою згоду на роботу з ветераном, то потрібно буде підписати ще й договір. У теорії, нічого складного, а ось на практиці…

«Людина в стані стресу, пережитої психотравмуючої події, не може бути зібрана для того, щоб виконувати всі ці бюрократичні норми, — пояснює «Апострофу» військовий психолог Андрій Козінчук. — Це не тому що він не хоче або ледачий. Просто його психічні функції не налаштовані на посидючість. Виконання норм Кабміну написане для чиновників, а не для пацієнтів. Це все одно що людина з поламаною ногою буде зобов’язана пройти 3 кілометри до травмпункту. Але він не може дійти. а йому кажуть: ну ти ідіот, потрібно було дійти, ми ж тебе чекаємо тут. Насправді він (Прохнич, — «Апостроф») не хотів нічого зробити поганого. Якби він хотів когось підірвати, він би зробив це в інший спосіб. Його основна мета була одна — звернути увагу. Просто він зробив це у властивій йому манері. Є люди, які виходять з плакатами, пишуть пости в Facebook, а він вирішив ось такий «допис» зробити».

Якщо все ж ветеран подолає всі бюрократичні перешкоди і звернеться із заявою про допомогу, постає наступне логічне запитання — а яка якість цієї реабілітації?

Держава забила на ветеранів АТО - чому Прохнич прийшов з гранатою в Кабмін

Канадський проект з реабілітації бійців АТО Фото: УНІАН

Грошей на реабілітацію немає

За словами Козінчука, говорити про якість складно. Адже Мінвет має хронічне недофінансування.

«Написані хороші програми, але на них немає грошей. Мінвет покинули. Створили структуру і нічим її не наповнили, не дали грошей. Там повинні бути круті фахівці, з цікавими програмами на хорошу зарплату, а немає нічого. Це міністерство, яке отримує найменше грошей і недоотримує найбільше грошей», — нарікає Козінчук.

Дійсно, Мінвет буквально «вигризає» гроші на свою діяльність з державного бюджету.

«Бюджет, який є у Міністерства ветеранів, надзвичайно маленький і не розрахований на всі проекти. Реалізовувати політику щодо захисту наших захисників з таким бюджетом вкрай складно», — скаржилася в лютому цього року міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна.

Так, в 2021 році Мінвет отримав з держбюджету 75 мільйонів гривень на програми з психологічної реабілітації. Це багато чи мало? Давайте порахуємо.

За інформацією Мінвета, станом на початок 2021 року в Україні налічувалося 405 тисяч учасників бойових дій. Тобто потенційних одержувачів послуг психологічної реабілітації. Таким чином, на одного ветерана в рік припадає аж 187 гривень. При цьому, на ринку годину роботи кваліфікованого психолога оцінюється в суму від 400 до 600 гривень. Тобто бюджету Мінвета не вистачить, щоб оплатити ветерану навіть годину роботи з психологом. Звичайно, з одного боку, не всім 405 тисячам учасникам бойових дій необхідна психологічна реабілітація. Але, з іншого боку, за ці 75 мільйонів, згідно з паспортом бюджетної програми, держава повинна надавати реабілітаційні послуги ще й учасникам Революції Гідності, членам їх сімей та членам сімей загиблих та живих ветеранів.

Чому ж держава виділяє на ветеранів такі крихти?

«Та тому що ветеранська проблема у нас не сприймається всерйоз. Є успішні ветерани, ветерани-зірки і нам здається, що все добре. Але якщо ми «забили» на ветеранів, то і отримуємо таку ситуацію. У нас є два варіанти: «забити» на ветеранів і отримувати такі от випадки, або інвестувати в ветеранів і отримати той осередок суспільства, який приноситиме державі користь і прибуток», — запевняє Козінчук.

Держава забила на ветеранів АТО - чому Прохнич прийшов з гранатою в Кабмін

Ветерани на спортивних змаганнях Фото: Апостроф / Роман Півників

Але «інвестувати у ветеранів», за словами експерта, не означає просто дати більше грошей Мінвету на психологів.

«Соціально-психологічна адаптація полягає ж не лише у роботі психолога. Якщо ветерану ніде жити або у нього немає роботи, то психолог його не врятує. Це комплексне питання, яке повинен складатися з соціально-побутових рішень, питань безпеки та психології зокрема. Рішення проблем повинно мати системний характер. Те, що ми проведемо форум ветеранів в Очакові і все обговоримо — це не буде системним вирішенням питання. Наприклад, у вас грип. Для того, щоб вилікуватися, не вийде просто приймати таблетки. Потрібне правильне харчування, відпочинок, вологе прибирання, не переохолоджуватися. А замість цього вас змушують ходити з грипом на роботу в холод, але дають вам лимон. Немає комплексної програми, яка б замикалася», — підкреслив фахівець.

Звідки зброя

Втім, в ситуації з нападом на будівлю уряду є й інший бік проблеми. Так, ветерани можуть відчувати психологічні труднощі, а держава не допомагає їх вирішувати. Але звідки і чому у людей на руках з’являється зброя і вибухівка?

«На жаль, такі ситуації будуть відбуватися і далі, оскільки на це є об’єктивні причини. Перш за все — неконтрольований обіг боєприпасів, зброї і вибухівки. Десятки років ми вже говоримо про ухвалення закону про обіг зброї і вибухових речовин, але віз і нині там», — нарікає експерт з питань державної безпеки Василь Вовк, коментуючи ситуацію Апостроф TV.

Читайте: Молоденькі міністри побули рік-два в Кабміні і катаються на яхтах, а для ветерана АТО навіть роботи немає — генерал-майор Василь Вовк

А в березні парламентарії провалили два законопроекти, що регулюють оборот зброї в країні. Тому до тих пір, поки влада не наведе порядок в сфері обігу зброї і не візьметься серйозно за рішення проблем ветеранів, подібні випадки будуть загрожувати існуванню самої влади. І це вже не просто метафора, адже озброєні люди вже приходять «додому» до влади.

Джерело