​Дерпереворот у Малі: яка роль Росії у путчі та до чого тут Білорусь

Військові в Бакамо, Малі, 18 серпня Фото: Getty images

У північно-західній африканській Республіці Малі відбувся державний переворот за участю військових. У середу, 19 серпня, заколотники взяли штурмом резиденцію президента Ібрагіма Бубакар Кейта та заарештували його разом з прем’єрміністром Республіки. Через декілька годин очільник африканської країни заявив, що йде у відставку та розпустив парламент і уряд.

Це вже не перший заколот у Малі, проте в нинішній ситуації задіяні інтереси двох потужних країн – Франції та Росії. «Апостроф» вирішив розібратися, яка роль Москви у повстанні, та до чого тут Білорусь.

Як починався заколот

Ще у червні цього року Малі захопили масові протести. Опозиція звинувачувала уряд у корупції, проведенні жахливої економічної політики та зростанням насильства у деяких регіонах. Зокрема опозиціонери висували претензії до президента, який не вирішував цих проблем.

18 серпня у військовому гарнізоні у м. Каті, яке знаходиться неподалік від столиці Бамако відбулася перестрілка. Повсталі офіцери заарештували командування та вирушили до столиці з колоною бронетехніки та танків. Їхньою метою стало захоплення центра столиці Бамако, і вже наступного дня заколотникам вдалося штурмом захопити резиденцію президента разом з очільником Республіки та прем’єрміністром.

За декілька годин президент виступив у телевізійному зверненні із заявою про свою відставку та розпуск парламенту: «Якщо сьогодні деякі елементи в наших збройних силах хочуть покінчити з цим шляхом інтервенції, чи є у мене насправді вибір?» – заявив він.

За тим зі зверненням до народу виступили самі військові-заколотники. У своїй заяві вони повідомили, що влада в країні переходить до Національного комітету порятунку народу (НКПН), який гарантує забезпечення державного управління в республіці. Правда хто увійде до складу НКПП та хто очолить комітет поки невідомо.

Також путчисти закрили суходільні та повітряні кордони, і ввели комендантську годину в країні.

Невизнання та санкції

На державний переворот у Малі одразу ж відреагували держави-члени Економічного співтовариства країн Західної Африки (ECOWAS). Союз не визнає нової влади та наклав санкції на Республіку, серед яких обмеження транспортного сполучення з Малі, призупинення економічних та фінансових транзакцій держав-членів ECOWAS з Малі, та призупинення членства Малі в Африканському Союзі.

Військовий заколот вже засудили у Франції, яка підтримувала президента Кейта.

​Дерпереворот у Малі: яка роль Росії у путчі та до чого тут Білорусь

Ібрагім Бубакар Кейта і Емманюель МакронФото: Getty images

В коментарі «Апостроф» співзасновник Центру дослідження Африки Олександр Мішин зазначив, що для Франції Західна Африка є життєво важливою зоною інтересів, зокрема, це стосується Республіка Малі, яка є колишньою французькою колонією.

«Франція після Brexit є ключовою державою ЄС з огляду рівень економічного розвитку, статус постійного члена Ради безпеки ООН та наявність ядерної зброї. Країна безумовно є глобальним гравцем, і для Франції життєво важливою зоною інтересів є Західна Африка, особливо країни регіону Сахелю. З точки зору геополітики серцевинною країною Сахелю є Республіка Малі, яка є колишньою французькою колонією, отже для Парижу за будь-яку ціну необхідно зберігати вплив на уряд цієї країни», — пояснив експерт.

До позиції Парижа також доєдналися ЄС, США та Канада.

Малі-Франція-Росія-Білорусь

Як відомо, з 9 серпня у Республіці Білорусь розпочалися масові протести проти результатів президентських виборів, згідно яких перемогу отримав діючий президент Олександр Лукашенко. Мітингувальники вимагають провести повторні вибори та скандують «Живе Білорусь!» та «Йди!», звертаючись до Лукашенка.

То до чого ж до заколоту у Малі Росія та Білорусь пояснює Олександр Мішин. За його словами, ще з часів «холодної війни» вплив СРСР, а потім РФ на Збройні сили Малі був та є дуже сильним. Навіть зараз у військових ВНЗ Росії щороку проходять навчання або курси підготовки військові Малі.

Зокрема лідер поточного заколоту полковник Садіо Камара також нещодавно повернувся з курсів перепідготовки, які проходив в РФ.

А тепер згадуємо, що Франція також має вплив на Малі. Після падіння режиму Каддафі у Лівії, на північ Республіки потрапило дуже багато зброї з лівійських арсеналів, а також повернулися місцеві туареги, які були гвардією Каддафі та втратили засоби для існування після його падіння. У 2012 році вони здійснили спробу створення власної держави на Півночі Малі – «Республіки Азавад» у союзі з місцевим радикальними ісламістами. Проте путчисти зазнали поразки.

«На прохання уряду Малі тоді Франція розпочала серію військових операцій проти сепаратистів та джихадистів з метою відновлення територіальної цілісності Малі. Але вони мали достатньо обмежений успіх, і Республіка перетворилася на розплідник джихадизму в Західній Африці», — каже Мішин.

Саме через неможливість стабілізувати ситуацію у країни уряд президента Ібрагіма Бубакара Кейти та його французькі партнери піддавалися критиці з боку місцевої опозиції.

​Дерпереворот у Малі: яка роль Росії у путчі та до чого тут Білорусь

Французькі війська в МаліФото: Getty images

У той же час Росія також пропонувала малійському уряду відправити своїх військових до країни для «нормалізації ситуації» та з метою боротьби проти терористів в регіоні Сахари-Сахелю.

Тепер же до влади в Малі пришла низка керівників, що мають проросійські орієнтації: «Відповідно Москва матиме впливи на процес подальшого політичного розвитку Малі, і є ризики, що новий уряд буде цілком антифранцузьким», — пояснює експерт.

Саме це підштовхує президента Франції Емманюеля Макрона шукати можливості тиску на росіян, та президента Володимира Путіна. А найбільш хворобливою темою для РФ зараз є ситуація у Білорусі, де також тривають протести.

«Білорусь має стратегічне значення для Росії, бо є частиною «Союзної держави» та розглядається у Кремлі зоною безумовного російського впливу. Народні протести з вимогами щодо відставки президента Лукашенка через фальсифікації виборів ставлять під певний сумнів майбутній російський вплив у Білорусі. Отже, Макрон, який підтримує білоруську опозицію, очолювану Cвітланою Тихановською, може запропонувати Путіну певний компромісний варіант за схемою — стабілізація Малі в обмін на стабілізацію Білорусі», – вважає Мішин.

Він нагадав, що 18 серпня Путін та Макрон провели телефонні перемовини щодо протестів у Білорусі, де глава Кремля відзначив, що втручання у внутрішні справи Республіки є неприпустимим, так само як і тиск на Лукашенка.

У свою чергу Макрон заявив, що ЄС буде відігравати конструктивну роль з метою припинення насильства та пошуку політичного рішення кризи на базі прагнень народу, що були висловлені на масових мітингах останніх днів.

«Але на офіційному рівні Макрон не заявляв про необхідність Лукашенку залишити свою посаду, отже не можна виключати, що в такій позиції французького президента велику роль відіграла ситуація в Малі. З огляду на поточні політичні реалії збереження впливу на Республіку Малі та підтримання там безпеки та стабільності для Парижу є точно не менш важливим, ніж відстоювання демократичного вибору народу Білорусі», – каже Мішин.

«Отже, французьке керівництво стоїть перед не простою дилемою пошуку рівноважного рішення цього рівняння. А це вже істотно впливає на позицію усього ЄС, щодо ситуації довкола Білорусі», — завершив експерт.

Источник