Епідемія коронавірусу в Україні - коли чекати на нову хвилю

Зоряна Скалецька Фото: Апостроф

Заради кількісних показників Міністерство охорони здоров’я відійшло від свого першочергового плану вакцинації та дозволило щепитися від COVID-19 усім охочим. Але темпи вакцинації пріоритетних груп населення — вкрай низькі, через що під час осінньої хвилі коронавірусу вони опиняться у зоні ризику. Тому владі замість того, щоб закривати ковідні лікарні, потрібно готуватися до нового спалаху епідемії. Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла міністр охорони здоров’я (2019-2020 рр) Зоряна Скалецька.

— Понад півтора мільйона українців отримали першу дозу вакцини, і більше 300 тисяч повністю завершили імунізацію. Як вам ці цифри та взагалі ситуація з центрами вакцинації?

— Центри вакцинації самі по собі були хорошою ідеєю, яка давно практикується в багатьох країнах світу. Дуже дивує, чому так довго ми стартували з цими центрами. Друге — це те, що ці центри вакцинації дещо відводять нас від того, що було окреслено в дорожній карті, прийнятій у грудні. Тоді, як і в усьому світі, було вирішено, що ми визначаємо ті групи населення, які насамперед мають бути провакциновані, у яких найбільша ймовірність тяжкого перебігу хвороби та смертельного наслідку. Було визначено чотири етапи, і ми мали рухатися по них.

А зараз, паралельно з цими етапами, ми вакцинуємо всіх охочих, і вся ця дорожня карта, стратегія змістилася на те, щоби показати кількість. Пам’ятаєте цю радянську п’ятирічку за два дні? Можливо, це теж може бути стратегією: чим більше буде провакциновано, тим менше буде циркулювати вірус і менше людей би хворіли. Але ж це треба озвучувати.

— Як ви думаєте, зміна керівництва в МОЗ пов’язана із цією зміною стратегії? Чи це паралельні процеси, які не пов’язані?

— Я думаю, що це інше. Темпи вакцинації не були добре пропрацьовані, наприклад, як ми перший етап закриваємо, по яких критеріях ми визначаємо, що переходимо до наступного етапу? Загальна кількість провакцинованих на цих етапах була настільки низька, що всі міжнародні партнери казали: «Що відбувається? Ми вам по COVAX чому маємо давати більше вакцин, якщо ви не можете ті, що є, швидко використовувати?». І тоді в багатьох виникло розуміння, що треба показати кількість. Кількість може бути додатковим аргументом у процесі вакцинації, але не ключовим.

На осінь ми очікуємо нову хвилю, і якщо ми не вакцинуємо необхідну кількість людей із критичних груп, вони опиняться в лікарнях у важкому стані. І що в нас зараз буде в пріоритеті — вакцинація тих, хто хоче отримати сертифікат і влітку поїхати відпочити, чи чиєсь життя, яке може обірватися восени?

— А паралельно не йде вакцинація пріоритетних груп населення?

— А зусилля? Мобільні бригади скеровані більше на колективну вакцинацію. А регіональні департаменти охорони здоров’я зосереджені на статистиці, яку треба показати. І це не погано, але тоді нам не можна перепрофільовувати назад ковідні лікарні, тому що восени знову буде спалах, а судячи з темпів, люди з зони ризику не будуть провакциновані до осені.

Ми повинні готувати медичну систему, а в нас навпаки назад повертають відділення, тобто закривають їхню ковідну спеціалізацію. І виходить так, що ті, хто більш свідомий, записується на вакцинацію, приходить до центрів — той отримує, а всі інші готуйтеся до того, що було восени минулого року.

— НАН відзвітувала про вдвічі меншу кількість зараження коронавірусом в Україні. Я так розумію, ми зараз говоримо про літній період, який із чим пов’язаний — із сезонністю та вакцинацією? Чи виключно сезонність тут відіграє роль?

— На сьогодні ми більше можемо говорити про сезонність. Зменшується кількість контактів, літом діти та студенти не ходять до школи та ВНЗ. Але ми бачимо й інше: зменшуються вимоги. Уже можна збиратися в концертних залах та в клубах, контактність збільшується. Тому серед епідеміологів є таке припущення, що зростання відбудеться раніше осені — десь у липні.

У нас дуже часто якось у людей складається враження, що пандемія — це коли в нас вводять жорсткий локдаун, а щойно його скасовують, то вірусу немає. Але він є постійно. Зараз знову в супермаркетах черга один до одного — навіть метру немає, хоча просили півтора метра дистанції. Уже люди забувають, вони втомилися — є таке. Це дійсно закономірно. І ми бачимо, що зараз буде літо — ще більше комунікацій між собою, ще менше дистанції. Поширення вірусу може інтенсифікуватися раніше осені.

— У Росії влада заявила про чергове різке зростання випадків захворювання на ковід. Ця історія є продовженням думки про те, що збільшується кількість контактів? Чи не загрожує це нам?

Тут треба більше інформації щодо того, чи має місце, наприклад, поширення нового активного штаму. Але це дійсно один із ключових моментів того, чому треба дотримуватись елементарних правил, про які вже другий рік ми говоримо, — маски, дистанція та дезінфекція. Цього може бути достатньо для того, щоби ми не мали такого спалаху.

Ми можемо говорити про те, що з усіх 12 тисяч мутацій, які були зафіксовані протягом цього періоду, чотири є досить активними. Але ніхто не виключає того, що з’являться нові. Допоки ми не вакцинуємо більшість населення у всьому світі, так буде продовжуватися.

Але в нас, наприклад, уже давно зняті обмеження для ресторанів та спортзалів. А Франція, будучи на жорсткому карантині, коли навіть між певними регіонами не можна було пересуватися без необхідності, лише в червні дозволила ресторанам всередині приймати відвідувачів. Вони поступово відміняють обмеження. Недарма ж з 1 липня в ЄС сказали, що впровадять ковід-паспорти. Чому? Для того, щоби люди мали розуміння, що ці обмеження, які в них були місяцями, знімуть після того, як вони вакцинуються, щоб у них був стимул йти вакцинуватися.

— Робота центрів вакцинації триває: люди ідуть, люди хочуть. Ми бачимо, що, наприклад, у Хмельницькому в цих центрах були ті, хто потрапляє до груп ризику, досить немолоді пацієнти.

— Але ж це насамперед пов’язане з їхнім волевиявленням.

— Можливо, діти допомогли.

Так, але це не тому, що місцева влада, соціальні працівники обійшли всіх людей похилого віку, донесли їм цю інформацію, розказали, пояснили й навіть супроводжували їх до цих центрів для того, щоби люди з хронічними захворюваннями або люди похилого віку, які не встигли, не змогли, пройшли цю вакцинацію.

Тепер давайте розглянемо інші моменти. Вони готові з 9 до 18 працювати у вихідний день, коли в людей може бути необхідність поїхати, наприклад, до родичів у село. Чому не можна працювати з 8 до 20?

— У вас є відповідь на це питання?

— Це питання до місцевої влади, яка замість того, щоби поставити, наприклад, дві бригади, ставить одну й каже, що й так нормально. Люди бачать велику чергу, і відкладають вакцинацію на наступні вихідні, бо зараз у них справи. А наступними вихідними знову щось не складається, і так далі. Тому ми маємо пропонувати більше можливостей, і центри — це одна з них. Але робота цих центрів теж має бути максимально доступною. У чому проблема поставити дві мобільні бригади?

Роль місцевої влади в організації масової вакцинації дуже велика. Уряд також має включатися в процес, максимально стимулювати, проводити наради, питати, допомагати. Дуже часто це може бути неузгодженість між двома управліннями в межах області, і тоді два міністерства можуть допомогти це скоригувати.

— В наших ефірах медичні експерти висловлювали таку думку, що центри вакцинації поза лікарнями не дуже добре, якщо людина не впевнена в реакції організму на вакцину. На вашу думку, чи об’єктивні такі побоювання?

— Ні. По-перше, у мобільних бригадах працюють медичні працівники. І де б вони не здійснювали медичні маніпуляції, є певні протоколи, яких вони мають дотримуватися. Наприклад, після вакцинації необхідно 30 хвилин бути під наглядом медичних працівників, просто посидіти в залі очікування. Якщо в людини спостерігаються певні проблеми, медики відреагують.

По-друге, у повноваження організаторів таких центрів є можливість організувати поруч чергування машини швидкої допомоги, щоб у разі необхідності швидко зреагувати. Вакцинація не є такою критичною та небезпечною для здоров’я, як, наприклад, спортивні змагання. На подібних заходах завжди чергує машина швидкої допомоги.

По-третє, у поліклініках також є кабінети щеплень, та це не означає, що там є реанімаційні відділення. Переважно їх там немає, і все одно треба буде викликати швидку та везти до лікарні, якщо трапиться те чи інше. Тобто казати, що поліклініка, де є медичні працівники, є більш гарантованим місцем, ніж центри вакцинації, де є ті самі медичні працівники, просто стіни інші — не можна.

— А от із погляду безпеки, щоб усе було належним чином оброблено, це залежить від медиків?

Це, по-перше, залежить від медиків. По-друге, я скажу, що такі центри вакцинації передбачають більший простір для людей і меншу скупченість. Вони можуть бути далеко один від одного. Простір, де проводять вакцинацію, досить великий, і відстань між столами велика. А ви згадайте наші коридори в поліклініках, купу людей і відсутність кисню. Тобто насправді навіть із погляду дистанціювання такі центри вакцинації є більш безпечними.

— Повернімося до сертифікатів. Ми вже багато разів згадували CoronaVac, якого в переліку дозволених у ЄС немає. Як тут бути?

— Країни ЄС мають право розширити цей перелік. Особливо ті країні, для яких туристичний бізнес є важливою статтею наповнення бюджету, наприклад, Греція. Зараз відбувається процес прийняття рішення у Франції про розширення цього переліку та включення туди CoronaVac. Насправді і ЄС може так само розширити, коли буде більше інформації про ту чи іншу вакцину, адже вона постійно оновлюється. І можна очікувати, що туди увійде CoronaVac.

Чому паспорти вводять лише з 1 липня? Тому що інформація до кінця місяця точно буде оновлюватися. Та й сам сертифікат дає три варіанти: можна вакцинацію, можна ПЛР-тест, а можна тест на антитіла. Навіть у тих країнах, де 60 % провакциновані, є люди, які мають протипоказання.

— А як довести, що ти маєш протипоказання?

— Тому сертифікат буде мати три опції. Людина, яка має протипоказання, може завжди зробити ПЛР-тест.

— Якщо людина часто подорожує по роботі чи просто, вона ж не завжди може собі дозволити робити кожного разу ПЛР-тест. І якщо людина має право не вакцинуватися через здоров’я?

Тоді залишається лише ПЛР-тест. Коли ми говоримо про відрядження, тоді це є частиною видатків роботодавця. По-друге, особа, яка перехворіла, має можливість пройти тест на антитіла.

— Тобто поки немає галочки «не може вакцинуватися»?

— Ні, такого немає, тому що особа, яка не може вакцинуватися, може захворіти та може бути носієм вірусу. У чому мета цих сертифікатів? Не в тому, щоби придумати комусь статус кращої людини. Йдеться про те, щоб у такий спосіб зменшити контакти людей, які можуть бути носіями в даний момент певного вірусу. Є такі країни, які будуть вимагати й довідку про вакцинацію і ПЛР-тест, тому не завжди одного сертифікату буде достатньо. І робити паніку, що з 1 липня ті, хто не вакциновані, перестають бути вільними до пересування, не треба.

— В липні цього року свої ковід-сертифікати планує запустити й МОЗ України.

— Наш електронний сертифікат має бути продовженням чи розширенням того, що буде запроваджено в ЄС. Нагадаю, що в лютому цього року фактично цей сертифікат був уперше запущений і випробуваний у Нью-Йорку для кількох спортивних змагань та одного концерту. Повністю вся ця модель була відпрацьована ще в лютому.

Власне ця модель тепер буде повторена в ЄС, а ми фактично маємо до неї інтегруватися. Знову ж таки, на сьогодні є міжнародні санітарні правила, це документ, який працює на весь світ. Є дуже універсальні в цій сфері документи, які є обов’язковими для всіх країн. Цей документ передбачає такий міжнародний сертифікат про вакцинацію. Уже в Україні ми можемо їх оформлювати та видавати, незалежно від того, як запрацює електронний сертифікат у ЄС і в Україні відповідно. На сьогодні навіть ті підприємства, які мали виправляти своїх працівників за кордон, уже самі роздруковували цю довідку згідно з цим міжнародним документом. У нас так виходить, що є сертифікат як довідка про вакцинацію, або ПЛР-тест, або тест на антитіла.

— Є паперовий сертифікат, а є електронна версія?

— Так. У «Дії».

— Вони діють паралельно між собою чи як?

— Це автентичні взаємозамінні версії.

— Що ще потрібно?

— Все.

— Просто якийсь із цих варіантів показуєш на кордоні. А як вони його верифікують?

— Сьогодні таке вже відбувається й на українському кордоні. Сканується QR-код, який пересилає до електронної системи, де відображається, що власник коду вакцинований, або є негативний ПЛР-тест. В Україні є система «Електронне здоров’я», куди вноситься вся інформація. Не потрібно буде шукати того лікаря, який вводив це в комп’ютер, а треба буде просто ввести ідентифікацію особи — прізвище, телефон — і система сама підтягне. Навіть якщо ви робили щеплення на підприємстві чи в центрі вакцинації, можна буде у свого сімейного лікаря перевірити — він зайде і все побачить.

— Повернімося до роботи центрів вакцинації. Як центри вакцинації щеплюють тих, хто отримав першу дозу вакцини раніше? У них є потрібні вакцини?

Сьогодні як відбувається: того, хто має перше щеплення AstraZeneca, інформують про те, що прийшов час вакцинуватися. У кожну область має бути розвезена AstraZeneca у відповідній кількості, згідно з інформацією, скільки в цій області було вакциновано саме цим препаратом у перший раз. Те само по Pfizer. На всіх, кого зараз вакцинують, така ж сама кількість на центральних складах відкладається для другого щеплення, щоби потім не було труднощів із пошуком. Тобто це вже завдання центральної влади — усе це спрогнозувати наперед для того, щоб усім всього вистачило.

— В цих центрах вакцинації можна отримати й першу, і другу дози?

— На сьогодні ми говоримо, що переважно першу. Але якщо було домовлено, то можна зробити і другу дозу. Друге щеплення треба більш координувати із сімейним лікарем, у нього уточнювати, або з координатором вакцинації в регіоні.

— На кордоні з Польщею, наприклад, почали вакцинувати трудових мігрантів та студентів. Примітно, що в пунктах використовують вакцину, схвалену в ЄС.

— Насправді так відбувається у багатьох країнах. Там вакцинують безкоштовно всіх бажаючих, навіть якщо вони просто на два тижні приїхали в справах чи до друзів. Це не така велика фінансова втрата для країни, це більше заохочення та створення безпечного здорового середовища для всіх громадян.

— Очільник МОЗ Віктор Ляшко заявив, що вже у вересні українські розробники мають звітувати про вакцину від коронавірусу. Давайте поговоримо про перспективи й реалії української вакцини. Скільки вона нам буде коштувати, чи не вийде вона дорожчою?

— Я пропоную розділити це питання мінімум на два блоки. Перше — це розробка. У світі розроблялося близько 60 вакцин, і лише декілька дійшли до виробничої лінії. Ще 50 — на етапі завершення досліджень. Коли, як і наскільки це буде успішним? Буде успішний результат — тоді можна буде говорити, що вакцина дійсно розроблена.

Друге — це власне про виробничі потужності. На сьогодні в Україні стоїть питання не тільки вироблення вакцини від коронавірусу, а й будь-яких інших, але наші потужності фактично згорнуті. Варто було б думати про те, що в Україні можна виробляти вакцини хоча б за патентами інших виробників. Це другий блок, який не менш складний, і потребує ще більше інвестицій, зокрема, приватного сектору та інвесторів.

Українські розробники мають потенціал. Давайте ми подивимося, до якого результату вони дійдуть, і які клінічні дослідження вони встигнуть пройти до того моменту, коли можна буде сказати: «Добре, тепер давайте перейдемо до питання виробничих ліній».

Джерело