Як в Україні формуються органи по боротьбі з корупцією

Фото: pixabay.com

Запорукою успішного формування і реформування державних органів, без сумніву, з є такі чинники, як виклики часу, політична воля і професійний підхід виконавців. Якщо один з цих чинників починає гальмуватися, то утруднюється весь процес. Про те, яка ситуація склалася з формуванням Бюро економічної безпеки (БЕБ), у колонці для «Апострофу» розповів голова аналітичного центру «Реформатор» Роман Портянко.

Запит на формування та функціонування правоохоронних органів, що будуть займатися виявленням і розслідуванням ТОП-корупції чиновників і злочинів, вчинених державними службовцями, правоохоронцями чи суддями, був надзвичайно великим в 2014 році. Проте, темпи формування нових органів в пост-майданний період були не високими.

Так, наприклад законопроект про Національне антикорупційне бюро був прийнятий 14 жовтня 2014 року, а обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що запустило роботу органу, відбулося аж 30 листопада 2015 року. Тільки від завершення конкурсу на голову НАБУ до початку роботи органу пройшло 8 місяців.

Що ж до ДБР то ситуація ще гірша. Через політичну «турбулентність» і певний «дуалізм», сформований владною коаліцією, тільки обрання голови зайняло більш ніж 1,5 року. Ще рік від моменту обрання голови, знадобився для того, щоб Бюро почало працювати. Та і взагалі, від підписання президентом закону про ДБР 14 січня 2016 до року, до початку здійснення правоохоронної діяльності (27 листопада 2018 року), пройшло більш ніж 2,5 роки.

Ситуація з Бюро економічної безпеки зовсім інакша. Процес обрання Бюро зайняв 3 місяці, конкурс по обранню первинного складу Ради громадського контролю зайняв менше місяця. Цей процес був швидким, але проходив з дотриманням термінів, передбачених законом.

Економічна злочинність і економічна безпека – на жаль, далека від широких мас, проте надзвичайно важлива тема. Створення БЕБ, однозначно є викликом часу. Виклики часу диктують рішення. Все більше процесів діджиталізується, переходить в онлайн, криптовалюти та криптобізнес починає відігравати все більшу роль. На жаль, не стоїть осторонь і злочинність, яка набагато швидше знаходить прогалини і реагує на виклики часу, ніж державні органи, що пасуть задніх. Крім іншого, для вирішення цього питання і створюється БЕБ.

Що важливо, Бюро економічної безпеки – це не класичний силовий орган, співробітники якого спочатку кладуть «мордою в підлогу», а потім починають розбиратися, що дуже не подобається бізнес асоціаціям, які кваліфікують такі дії як тиск. БЕБ несе в собі аналітичну функцію запобігання злочинам, що шкодять економічній безпеці. В складі органу будуть працювати як класичні детективи і оперативники, так і аналітики, ІТ-спеціалісти по кіберзахисту.

Це й не дивно, адже для запобігання злочинам, що несуть багатомільйонні збитки економіці і державному бюджету, потрібно проводити аналітичну роботу, надавати рекомендації органам центральної влади та прогнозувати необхідні зміни до законодавства. Це і є виклик часу в нашому інформаційному суспільстві.

Що ж до політичної волі і професійного підходу, то поки що, можна відмітити тільки позитивну динаміку, як в плані прийняття закону і обрання директора, так і після цього. Без перебільшення, менш ніж за місяць після обрання директора БЕБ пророблена робота, яка у випадку інших органів затягувалася на довгі місяці.

Що найважливіше, створення Бюро економічної безпеки, хоч і передбачається меморандумом з Міжнародним валютним фондом, але відбувається без спонукання до дії з боку іноземних партнерів. Держава починає розуміти, чого вона потребує і реалізовувати це.

Джерело