Кадиров відходить від Путіна - новини Росії

Рамзан Кадиров Фото: Getty Images

Недавня історія з мусульманином, який відрізав голову вчителеві на околиці Парижа через лекції з карикатурами на пророка Мухаммада, а також події в Ніцці, де було вбито трьох людей, продовжує грати несподіваними наслідками в місцях, максимально віддалених від столиці Франції. На диби встав весь ісламський світ, включаючи Чечню, де Рамзан Кадиров приміряє на себе роль захисника всіх мусульман Російської Федерації, «посилаючи» навіть Дмитра Пєскова, який є однією з найбільш довірених осіб Володимира Путіна. Складається враження, що в Кремлі не помітили, як виростили собі на Кавказі величезну проблему. Однак тепер Кадиров показав, що більше не хоче бути лише одним з десятків суб’єктів і що з цим робити — там поки не знають.

На чому трималася «вірність» Кадирова

Усі роки при владі Рамзан Кадиров поводився по відношенню до президента РФ максимально шанобливо: називав себе «піхотинцем Путіна», розповідав про їх особливі відносини, дякував за підтримку після загибелі від вибуху свого батька Ахмата Кадирова. Така підкреслена вірність поверталася йому сторицею: щорічно з державного бюджету РФ виділялися десятки мільярдів рублів на дотації для злиденної Чечні, російське міністерство юстиції закривало очі на постійні побори з місцевих бюджетників на користь фонду Ахмата Кадирова, а сам Рамзан створив в республіці власну відмінно озброєну армію (за різними оцінками, зараз під його контролем знаходиться від 20 до 80 тисяч бійців) і вважається єдиним вершителем закону в своїй вотчині. Список «поблажок» з боку Кремля можна продовжувати ще довго: чого варті одні тільки закриті очі на вбивство опозиціонера Бориса Нємцова, якого розстріляли близькі до Кадирова люди в самому центрі Москви.

Весь цей час в Кремлі могли бути відносно спокійні за свого гауляйтера, оскільки той міцно сидів на фінансовій голці. Але глава Чечні зміг вирішити свої проблеми — частина найрадикальніших противників була ліквідована, а багато інших погодилися прийняти його владу, оскільки для цього їм навіть не знадобилося складати зброю — таких із задоволенням брали в ряди кадировської гвардії, обдаровували високими зарплатами та іншими благами — ніхто не скупився, оскільки платила за це все одно Росія. В останні роки ситуація в Чечні змінилася, і не на користь Центру.

Кремль виділяє все менше грошей

Офіційно Кадиров керує Республікою з 2007-го року (реально — з 2005-го, коли став прем’єр-міністром замість Сергія Абрамова, що «своєчасно» потрапив в автокатастрофу). За цей час він встиг відбудувати зруйнований війною Грозний, створити особисту армію, розібратися з головними опонентами в особі братів Ямадаєвих, через своїх людей отримати контроль над безліччю бізнес-структур по всій території РФ (особливо в Москві) і зав’язати безліч близьких контактів з лідерами найбільших різних держав на Близькому Сході. Зарубіжні вояжі глави Чечні, до речі, абсолютно безпрецедентні, оскільки важко уявити, який ще російський губернатор міг би зустрітися з, наприклад, королем Йорданії і після цього зберегти посаду — Кадирову можна все.

Однак в останні кілька років глава Чечні скаржиться на те, що його республіці не вистачає коштів. Ще в 2018-му році він зробив випад на адресу Кремля, попросивши виділити «ще більше грошей і не заважати». На перший погляд, там почули — щороку дотації на Чечню лише зростають, але насправді головним джерелом «доходу» для Кадирова і його оточення були так звані Федеральні цільові програми, за якими Москва щедро виділяла додаткові мільярди рублів під приводом розвитку сільського господарства, будівництва доріг, відродження промисловості і тому подібного. Зрозуміло, контроль над витрачанням коштів був лише формальним. Так що це була справжня золота жила.

Кадиров відходить від Путіна - новини Росії

Грозний, Росія Фото: Getty images

Однак в останні роки в Кремлі почали згортати одну програму за одною, пояснюючи це тим, що Чечня повинна починати справлятися самостійно і заробляти гроші самостійно. Падіння цін на нафту, проблеми з Кримом, економічна криза і пандемія коронавірусу — все це веде до того, що в найближчі роки керівнику Чечні варто сильно зменшити апетити — годівниця прикривається, але Кадирову це радикально не подобається.

«Кадиров стає локальним Ердоганом»

На всі ці процеси накладаються глобальні зміни в ісламському світі — їх хід яскраво підсвітив конфлікт з президентом Франції Емануелем Макроном. Після вбивства вчителя історії Семуеля Паті на околицях Парижа він заявив, що радикальний іслам являє собою небезпеку для всієї Франції, тому що просуває свої власні правила і закони, що призводять до виникнення свого роду паралельного суспільства і закликав з ним боротися.

«Семуель Паті став жертвою зловісної змови, дурості, брехні, ненависті, ненависті до того, ким ми є, по суті. Ми продовжимо цю боротьбу за свободу і розум, символом якої він зараз є. Тому що ми в боргу перед ним, тому що ми в боргу перед самими собою. Тому що у Франції, вчителю, світло Просвіти ніколи не гасне. Хай живе Республіка. Хай живе Франція «, — заявив президент Франції.

«На мою думку, однією з причин, які штовхнули Макрона вимовити свою скандальну промову, яка викликала критику ісламського світу, стало бажання пограти на електоральному полі правих сил, таких як «Національний фронт». Макрону необхідно демонструвати жорсткість у питаннях іміграції та боротьби з ісламським екстремізмом, щоб не давати привід правим атакувати себе напередодні виборів 2022 року. Передвиборчий аспект багато в чому впливає на рішення, які приймає зараз французький уряд», — сказав в коментарі «Апострофу» експерт з міжнародної політики центру» Українського інституту майбутнього» Ілія Куса.

Жорсткіше всіх виступив президент Туреччини Реджеп Ердоган, теж приміряє на себе статус лідера всіх мусульман, але в світовому масштабі. «Що не так у Макрона з ісламом і мусульманами? Те, що глава держави так відноситься до мільйонів мусульман в своїй країні, — це в першу чергу втрата контролю над розумом. Він потребує лікування своєї психіки», — заявив він.

Вкрай агресивне висловлювання, на яке Ердоган, проте, мав право, оскільки є главою держави і може висловлюватися по зовнішньополітичних питаннях. Кадиров, будучи главою суб’єкта РФ, такого права не мав, однак мовчати все одно не став.

«Припини, Макрон, поки ще не пізно, провокації і нападки на віру. Інакше ввійдеш в історію як президент, який ухвалював навіжені рішення. Твою абсурдну позицію про публікацію карикатур сьогодні засуджують не тільки мусульмани всього світу, але і будь-які тверезомислячі представники інших конфесій», — написав Кадиров у себе в телеграм-каналі.

Кадиров відходить від Путіна - новини Росії

Емманюель Макрон Фото: Getty images

Кремль через Пєскова спробував вгамувати свого ставленика, нагадавши, що висловлюватися з питань зовнішньої політики має право тільки президент, проте той у відповідь його жорстко відшив. «Я згоден з Дмитром Сергійовичем і прекрасно знаю, що глави суб’єктів не формують зовнішню політику. Ким регулюються зовнішні і внутрішні відносини в країні, розбираюся відмінно, і мені пояснювати на цю тему нічого не треба. Але потрібно враховувати і той факт, що свою думку на адресу французької влади я висловив як мусульманин, а не як політик», — виступив Кадиров.

Але чи може Кадиров-мусульманин поміняти свою орієнтацію? І чи означає ця заява, що глава Чечні починає шукати нових впливових друзів в ісламському світі, на яких можна в разі чого переорієнтуватися?

«Кадиров стає російської локальної «версією Ердогана». Як і глава Туреччини, він ставить перед собою різні цілі. Кадиров не може стати лідером ісламського світу, Чечня для цього занадто мала. Однак він виразно підвищив свій авторитет і впізнаваність в цьому світі. Все це особиста гра Кадирова. Чечня, на відміну від всіх інших суб’єктів Російської Федерації, є саме суб’єктом і саме федерації. Це асоційована з Росією держава з елементами своєї зовнішньої політики», — заявив колишній дипломат, експерт Московського центру Карнегі Олександр Баун.

Про те, що Кадиров своїми заявами викликав невдоволення в Кремлі, побічно показала телефонна розмова президентів Росії і Франції, що відбулася в суботу, 7 листопада. У комюніке йдеться про те, що Путін обговорив продовження спільної боротьби з тероризмом на тлі недавньої серії атак ісламістів на мирних громадян Франції. Начебто сказано лаконічно — але де-факто Путін демонструє всім, що те, що наговорив Кадиров, не є його — президента Росії — позицією.

Глава Чечні виходить з-під контролю?

Вплив Кадирова в ісламському суспільстві Росії настільки великий, що його можливий вихід з-під контролю загрожує Кремлю великими неприємностями. Особливо з урахуванням війни в Нагірному Карабаху, проблем з Лукашенком в Білорусі і вкрай нестабільної ситуації з виборами в Молдові. Україна, зрозуміло, теж в цьому списку неприємностей, створених самими собі. Тому така поведінка Кадирова викликає там закономірне занепокоєння.

Подейкують, що після своєї заяви глава Чечні був викликаний на килим в Кремль до Путіна, де буде змушений давати пояснення своїм словам. Так, не виключено, що всі заяви й навіть погрози піти, які звучать з Чечні — це лише чергова спроба натиснути на Кремль, щоб вибити собі нові преференції. Однак з кожним роком апетити Кадирова будуть рости.

Якщо так, то існує ймовірність того, що в найближчі роки Росію можуть чекати великі неприємності на Кавказі. Чи стане такий розвиток подій шансом для України, щоб погасити пожежі і зайнятися реальним поверненням своїх територій? Цілком…

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись