Карантин - чи можливі масштабні протести в Україні

Протест проти карантину, Київ, 11 листопада 2020 року Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

За тиждень МОЗ кілька разів оновив список карантинних зон України . Очікувано «почервоніла» столиця, де з 20 березня місцева влада запровадила локдаун. Також червона зона введена в дев’яти областях країни. Ще у десятці регіонів близькі до того, щоб радикально посилити карантинні заходи — там зберігається «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки. Разом з тим, на тлі колапсу, що наближається, на вулиці українських міст починають виходити люди з протестами проти введення локдауна в їхніх населених пунктах, адже нові обмеження вдарять по їх доходах. Чи існує ймовірність, що поки ще нечисленні мітинги переростуть в новий соціальний вибух, розбирався «Апостроф».

А за що жити?

Хвиля протестів по містах України прокотилася 19-21 березня. Так, в Києві під стіни КМДА вийшли підприємці організації «Save ФОП». Кілька сотень людей вимагали від місцевої влади скасувати рішення про посилення карантину. В руках люди тримали плакати «Бізнес повинен працювати», «Ні роботи — ні податків» і так далі. У понеділок на Майдані зібралися вже кілька тисяч протестувальників — вимоги ті ж.

Протестував і «червоний» Житомир. Місцеві підприємці зібралися під будівлею ОДА на акцію «Право на працю». Протестуючі вимагали дозволити працювати малому бізнесу, нарівні з великим. До людей вийшли місцеві чиновники, пообіцявши, що попросять у центральної влади послаблень карантинних обмежень.

Вийшли на акції протесту в Одесі, Полтаві, Миколаєві, Краматорську, Черкасах. Сценарій один і той же: вимоги дозволити працювати малому бізнесу і переглянути карантинні заходи.

Дійсно, малий і середній бізнес, зокрема сфера обслуговування, найбільше страждають від локдауну. А це сотні тисяч робочих місць по всій країні.

«З зимовим локдауном ми ще більш-менш впоралися, так як знали про нього заздалегідь. Лютий був досить непоганий, і якби не новий локдаун зараз, то в березні ми могли б вийти на докарантінний рівень доходу, — розповідає «Апострофу» співвласниця «Відьма-бар «Лиса гора» Олеся Остафієва. — Але цей локдаун вкрай незручний, адже ми в четвер тільки дізналися, що в суботу вже не будемо працювати. А у нас велика кількість залишків продуктів, адже ми готувалися до вихідних і зробили велику закупівлю. У підсумку більшість продуктів доведеться списати. Наприклад, для бару збитки будуть на рівні 100-120 тисяч гривень, з урахуванням того, що оренду все одно доведеться платити».

За словами Остафієвої, недоотримають доходи і її співробітники.

«Звичайно, ми не зможемо забезпечити співробітникам зарплату на тому рівні, який вони б отримували в нормальному робочому режимі. Будемо фінансово підтримувати команду просто з наших особистих коштів з моєї напарницею, тому що оборотних грошей для фінансової допомоги співробітникам у підприємства немає», — додає Олеся Остафієва.

Але пощастило з фінансовою підтримкою під час карантину далеко не всім. За даними Центру Разумкова, безробіття в Україні зросло з 8,5% до 9,9%, а чисельність безробітного населення склала 1,6 мільйона осіб.

Так, в жодному з міст, де проходили акції протесту проти радикальних обмежень, вони не відрізнялися численністю. Але якщо регіональні локдауни переростуть в загальнонаціональний, а судячи зі статистики захворюваності, це цілком ймовірний сценарій, то немає гарантій, що на вулиці не вийдуть вже десятки тисяч людей. Тим більше, що цей тренд зараз простежується в Європі.

Карантин - чи можливі масштабні протести в Україні

Протест проти карантину, Амстердам, Нідерланди, 21 березня 2021 року Фото: Getty images

Так, наприклад, 20 березня в Лондоні тисячі британців вийшли на вулиці міста, протестуючи проти локдауну. За даними ЗМІ, поліція затримала понад три десятки демонстрантів.

«Гаряче» було і в Амстердамі, де правоохоронцям навіть довелося застосувати водомети для розгону натовпу.

У німецькому Касселі антикарантинні протести переросли у зіткнення з поліцією, з усіма атрибутами вуличних заворушень: кийки, сльозогінний газ і водомети. Крім того, акції за скасування карантину пройшли у всіх великих містах Німеччини: Мюнхені, Дюссельдорфі, Гамбурзі та Берліні.

В таких обставинах, чи загрожують масові антикарантинні протести Україні?

Локдауну немає

На думку експертів, в короткостроковій перспективі очікувати масових акцій протесту як в Європі — не варто. І ось чому:

По-перше, «Фактично ніякого локдауну немає. Влада робить вигляд, що вона все закрила, а люди роблять вигляд, що вони повірили, що все закрито, — говорить «Апострофу» політтехнолог Дмитро Раїмов. — Навіть якщо зараз продзвонити центральні ресторани Києва, то можна побачити, що вони все приймають замовлення і працюють. Не працюють тільки торгові центри, але онлайн-продаж є. Тому поки влада не вводить жорсткий контроль карантинних обмежень, як це було в тих же Нідерландах, де були протести, або як в Туреччині, де реально закриваються ресторани о 7 годині вечора — ніяких масових протестів не буде».

По-друге, щоб протести стали масовими, необхідний ресурс і організатори.

«Без організуючої сили не бачу великого потенціалу, — додає «Апострофу» політичний експерт МЦПД Ігор Петренко. — Так, про необхідність підтримки малого і середнього бізнесу кажуть всі політики. Але виступити хедлайнерами протестів? Ніхто на це не піде. Тимошенко не піде, «Голос» теж, адже вони думають про можливості широкої коаліції, у ОПЗЖ зараз внутрішні великі проблеми. Сумнівно, що і Порошенко підтримає».

По-третє, на думку політичного психолога Світлани Чуніхіної, культура європейського і українського протесту принципово відрізняється.

«Рівень соціальної напруженості в Україні досліджується за спеціальною формулою, в якій три змінних: загальна оцінка ситуації, з чим люди цю ситуацію порівнюють і що вони очікують в майбутньому. Важлива ще оцінка, чи можеш ти впливати на ситуацію. Негатив, пов’язаний з локдауном, відноситься до побоювань за економіку, зарплати і робочі місця. Але з чим порівняти? Чи є хороші приклади? У людей давно не було такого еталонного часу, коли було «добре». Перспективи помірно позитивні — все розуміють, що це більш-менш тимчасова ситуація. Здатність впливати на ситуацію невисока. Тому, соціальних вибухів, скоріше, чекати не варто, — каже «Апострофу» Чунихина. — Взагалі, якщо проаналізувати історію значущих українських протестів, то всі вони піднімалися з приводу масштабних наративів. З приводу функціональних речей, коли потрібно захистити локальний інтерес — з цим в українців гірше. Тому ми бачимо, що європейці виходять на функціональні протести, де є локальне питання, а у нас в досвіді таких функціональних протестів недостатньо. Тому протестів у зв’язку з локдауном, швидше за все не буде. Буде прихований або явний саботаж: недотримання карантинних заходів».

Карантин - чи можливі масштабні протести в Україні

Протест проти карантину, Київ, 11 листопада 2020 року Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Нарешті, по-четверте, найближчим часом, влада може узгодити пакет заходів підтримки для бізнесу. У разі загальнонаціонального локдауну це може бути повернення одноразових виплат ФОПам по 8 тисяч гривень (міністр економіки Ігор Петрашко вже заявив, що це питання розглянуть, якщо вся країна закриється на карантин). Так, цього мало, але 8 тисяч гривень все ж краще, ніж нічого.

Зараз же президент закликає місцеву владу в «червоних» регіонах самостійно подбати про бізнес, а центральна влада, за словами Володимира Зеленського, готова «накинути» 100% підтримки від того, що ухвалять ради на місцях. Правда, поки цього ще не сталося.

«Але, якщо станеться, це дасть розрядку населенню», — відзначає Ігор Петренко.

Варіанти загострення

Відповідно до початку квітня при владі є шанс «пропетляти» без особливих антикарантинних хвилювань. Але все може різко змінитися.

«Ось якщо жорстко все закрити і контролювати, тоді ми побачимо в Україні протести як в Європі. Але я поки що не знаю «самогубця», який готовий попрощатися з кріслом, щоб не вмерло кілька сотень людей», — запевняє Дмитро Раїм.

«Якщо ситуація з локдауном затягнеться більше, ніж на три тижні, а ніякої підтримки не буде, то в регіонах можуть посилитися протести представників малого і середнього бізнесу», — резюмував Ігор Петренко.

«Якщо до медичної кризи в повній мірі приєднається економічна криза, і інтерпретація ситуації вийде за межі локального сюжету, ось тоді можуть бути варіанти протестів», — підсумувала Світлана Чунихина.

Джерело