Коронавірус вбиває людей навіть після одужання

Фото: Getty images

Багатьом українцям пощастило перенести легку форму COVID-19, з мінімум симптомів і без страху перед госпіталізацією. Але навіть при простому перебігу хвороби, коронавірус здатен вражати внутрішні органи, проблеми з якими можуть спливсти через кілька місяців. У зв’язку з цим лікарі рекомендують пройти додаткове обстеження після одужання. Які органи під загрозою, і як боротися з постковідним синдромом — читайте в матеріалі «Апострофа».

Постковідний синдром

У період хвороби на коронавірус у нас виявляються різні симптоми захворювання — кашель, нежить, головний біль, задишка, сильна слабкість, втрата нюху тощо. Хтось може взагалі безсимптомно перехворіти, а інші потребують госпіталізації і кисневу маску, або навіть підключення до апарату ШВЛ.

На щастя, більшість хворих повністю позбавляється від коронавірусної інфекції за кілька тижнів лікування, а смертність від COVID-19 по всьому світу, за різними даними, становить 4-6%.

Але чи закінчується хвороба після двотижневої самоізоляції та лікування? Виявляється, що у приблизно 30% населення після одужання розвивається постковідний синдром, який триває близько трьох місяців, в окремих випадках і довше.

Відсоток людей з постковідним синдромом варіює залежно від вікової групи: чим старша людина, чим більше у нього проблем зі здоров’ям — наприклад, хронічних захворювань, тим вище ризик постковідной симптоматики. Якщо серед людей віком 18-36 років синдром зареєстрували в 26% випадків, то в групі 35-49-річних цей показник підвищився до 32%, а в групі старше 50 — до 47%.

У чому ж він полягає? Люди з постковідним синдромом найчастіше скаржаться на втому, кашель, задишку, біль в грудях і суглобах, головний біль. По суті, всі ті ж симптоми, які присутні в перебігу хвороби, але тривають навіть після негативного ПЛР-тесту.

Лікар Коїті Хірахата з Токійської клініки Hirahata clinic, грунтуючись на даних спостережень, розповів, які симптоми постковідного синдрому пацієнти переносять найчастіше.

«Від хронічної слабкості після хвороби страждають 97,1%, від депресії — 86,8%, від нездатності сформулювати думку — 83%. На головний біль скаржаться 77,4%, на біль у всьому тілі — 77,4%, труднощі під час дихання відчувають 73,3%. Прискорене серцебиття виявлено у 71,3%, безсоння — у 71,3%, відсутність апетиту — у 63%, випадання волосся — 52,9%. Нюх втрачено у 35,2% перенесли легку форму коронавірусу, смакові відчуття — у 27,9%», — говорить він.

Згодом ці симптоми можуть ослабнути (за винятком слабкості, яка може залишитися на все життя), але навряд чи зникнуть безслідно, вважає Хірахата.

При цьому постковідний синдром зачіпає як молодих, так і літніх людей.

«Ломить судини і вени, викручує м’язи, сильно болить голова і все тіло, дика слабкість, не можу поворухнути ні рукою, ні ногою, стан пригнічений і роздратований. Увечері рано засинаю, хоча в звичайний період можу гуляти всю ніч, а вранці не можу себе підняти. Дуже сильно втомлююся навіть при невеликій прогулянці. Накривають напади безсилля та спустошеності. З пам’яттю з’явилися проблеми, іноді в розмові навіть слова забуваю», — розповіла «Апострофу» 33-річна киянка Алла.

Член правління Асоціації сімейних лікарів Києва Руслан Добровольський зазначає, що можливість медикаментозного лікування постковідного синдрому є. Але в будь-якому випадку, варто проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем. Може бути, у вас дійсно залишилися незначні симптоми, тоді є шанси, що вони пройдуть самі, але при більш важких випадках, можуть призначити й ліки.

Коронавірус вбиває людей навіть після одужання

Фото: Getty images

«Можна призначати ліки для поліпшення процесів оздоровлення та препарати, які допомагають розсмоктувати післяінфекційні процеси в організмі. Ковід характеризується множинними запальними процесами, потрібно щоб вони вчасно розсмокталися і відновили свою функцію», — сказав він в коментарі «Апострофу».

Б’є по роботі серця, печінки та нирок

Як кажуть лікарі, найчастіше постковідний синдром проходить сам по собі, але це не єдина проблема з якою стикаються ті, що перехворіли COVID-19. Потрапляючи в організм, вірус SARS-CoV-2 здатен вражати внутрішні органи людини. З найбільш схильних до впливу вірусу, медики виділяють:

  • верхні і нижні дихальні шляхи;
  • серце;
  • шлунково-кишковий тракт;
  • печінку;
  • нирки.

«Я перенесла коронавірус досить легко. Було невелике підвищення температури, відчувала слабкість, яка проявлялася через день, був нежить. Загалом все пройшло без ускладнень, пила вітаміни і препарати для розрідження крові. Але тільки через два тижні я помітила у себе прискорене серцебиття і мені поставили діагноз аритмія. Тепер знову сиджу на ліках», — розповідає 49-річна киянка Оксана.

Директор Інституту трансляційних досліджень Скріппса (США), кардіолог Ерік Тополь в статті в журналі Science написав: серйозні проблеми з серцем спостерігаються майже у половини людей, що перехворіли COVID-19. Найчастіше мова йде про міокардит, аритмію, гостру та хронічну серцеву недостатність, а також обмежений некроз кардіоміоцитів — м’язових клітин серця.

Причому, підтвердив він, серйозні ускладнення виникають і у тих, хто переніс інфекцію безсимптомно. З огляду на, що у 30-40 відсотків тих, що заразилися, немає проявів хвороби, лікар вважає, що серцевих патологій, пов’язаних з COVID-19, буде набагато більше, ніж зареєстровано зараз.

30-річна Карина з Чернігова дізналася про проблеми з печінкою досить випадково. У дівчини стали з’являтися плями на тілі, і для з’ясування діагнозу вона вирушила до дерматолога. Виявилося, що у Каріни був рожевий лишай, це захворювання може проявитися при ослабленому імунітеті внаслідок перенесення бактеріальних та інфекційних хвороб.

Лікар порадив пацієнтці пройти додаткове обстеження, записатися на УЗД органів черевної порожнини та нирок, і здати біохімічний аналіз крові. Тільки за результатами обстеження, Карині повідомили про серйозні пошкодження печінки.

Як так відбувається, медики пояснюють виникненням системного запального процесу, коли вірус різко стимулює активність імунної системи та у важких випадках починає атакувати власні здорові клітини.

«Іде тотальне ураження судин, в результаті чого йде ураження того чи іншого органу. І де найбільше ураження, там воно і вилазить. Інфаркти бувають через один-два місяці після перенесеного ковіда, інсульти можуть бути. Про хворобу ви може вже і забули, а ураження залишається і може проявиться в будь-якому органі», — розповів «Апострофу» лікар-інфекціоніст Сергій Крамарєв.

Коронавірус вбиває людей навіть після одужання

Фото: Getty images

І чим старша людина, тим більша ймовірність ускладнень, говорить інфекціоніст.

Лікарі переконані, що після перенесення коронавірусу, через кілька місяців є необхідність в додатковому обстеженні.

Апатія та депресія

Постковідная депресія — це природне слідство ізоляції та переляку, який ми пережили, каже психолог Наталія Ломоносова. Стрес сам по собі має три фази:

  • тривога;
  • опір;
  • виснаження.

І ось третя фаза вже і є депресією, коли людині властива апатія, фізична і емоційна втома, вигоряння, відчуття, коли просто немає сил.

«Карантин у багатьох людей переріс в набагато більші проблеми, такі як втрата роботи і засобів до існування. Навіть якщо у нас зараз закінчиться карантин, для них труднощі триватимуть. Людина знаходиться в ситуації, яку не може змінити, або їй здається, що її не можна змінити, це викликає гнів, відчай. Адже депресія це не тільки смуток, це біль, яка шукає двері на вихід. І якщо ззовні ситуацію вирішити не можна, тоді людина починає гнобити себе. Що це він — невдаха, він не може працювати, в сім’ї проблеми», — говорить психолог.

Все це призводить до почастішання випадків насильства в сім’ї, по відношенню до близьких і дітей. Але ще одна проблема, про яку поки всі мовчать, — алкоголізація населення. «Як же ще у нас люди знімають стрес? Тому всі просто тихо спиваються. Але це ще тільки більше погіршує проблему, раніше у тебе не було роботи, так тепер ти ще й алкоголік», — зазначає Ломоносова.

Депресія характеризується рядом таких проявів: зниження сил, зниження настрою, відсутність радості, відсутність мотивації жити, людині нічого не хочеться. І одна справа, коли подібне тримається протягом трьох днів — це нормально, і навіть до тижня. Але якщо це вже другий, третій тиждень, якщо це місяць, це означає що проходять зміни на біохімічному рівні.

Відомий лікар Євген Комаровський стверджує, що для відновлення нервової системи потрібні фізичні навантаження. Щоденне лежання на ліжку погіршує ваш стан, збільшує вираженість депресії, фізичних розладів і розладів пам’яті, здатності до розсудливості.

«Ще раз прошу, якщо з вами поруч постковідна людина, тягніть її, допомагайте їй, нехай вона ходить, спираючись на вас, але щось робить. Також необхідна фізична активність, при якій людина повинна орієнтуватися в просторі — не просто йти по рівній доріжці невідомо куди очі дивляться. Прогулянка по пересіченій місцевості, в лісі, коли працює вестибулярний апарат. А якщо у людини є розлади пам’яті, мислення, здорового глузду, треба придумувати собі завдання — дуже здорово повторювати мови, вчити вірші, допомагати дітям робити домашні уроки. Головне — не ставити на собі жирний хрест, а займатися через не хочу», — рекомендує лікар.

Джерело