Локдаун в Україні з 8 січня - провал влади, хто винен - новини України

Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

У п’ятницю, 8 січня, в Україні стартував локдаун, який триватиме до 24 січня. За задумом уряду, посилені карантинні заходи повинні зупинити вал нових випадків зараження і розвантажити систему охорони здоров’я. Але зимовий локдаун дотримується зовсім не так строго, як карантин навесні 2020 року: багато кав’ярень, ресторанів і не думали закриватися, в громадському транспорті традиційно не проштовхнутися, а в супермаркетах великі черги. Чому локдаун не працює, і хто в цьому винен, розбирався «Апостроф».

Саботаж

Головна відмінність зимового локдауну від жорсткого весняного карантину полягає в тому, що уряд не наважився зупинити роботу громадського транспорту. Так, були введені певні обмеження, наприклад, заборона на перевезення «стоячих» пасажирів, але по факту це не спрацювало.

«Сьогодні їхав на роботу, і водій маршрутки спокійно трамбував стоячих пасажирів в салон, — розповідає «Апострофу» житель села Софіївська Борщагівка (передмістя Києва) Анатолій. — Зрозуміло, що карантин, зрозуміло, що обмеження, але як інакше дістатися на роботу? Таксі мені ніхто не оплачує, а більше маршруток на рейс теж ніхто не випускав. А їхати ж треба всім».

Як наслідок, такі напівзаходи не привели до різкого зниження мобільності населення. А раз так, то сфера обслуговування і громадське харчування, які повинні були відмовитися від стаціонарного обслуговування клієнтів, насправді не зробили цього. Адже якщо є попит, то буде і пропозиція.

«Наприклад, у Львові, закрилися далеко не всі заклади, — розповідає «Апострофу» киянка Анна, яка проводила новорічні свята у Львові. — Кафе в ратуші працює абсолютно відкрито, а деякі кав’ярні пускають всередину, але таємно і не всіх. Ресторан «Реберна» відправляє відвідувачів на задній двір, а там вже ярмарок, і готування повним ходом. до речі, мої знайомі дуже добре попросилися всередину і їх пустили. Багато закладів просто поставили столики біля входу і, таким чином, вони як би працюють на виніс, але сідати за столики нікому не забороняють».

І така ситуація не тільки у Львові. У столиці, наприклад, не припиняли роботу катки, а на популярному гірськолижному курорті «Буковель» в Івано-Франківській області в дні посиленого карантину було особливо багатолюдно.

«Дружнє» ігнорування локдауну відбувається під акомпанемент потурання місцевої влади. Наприклад, міський голова Тернополя Сергій Надал напередодні локдауну заявив, що не збирається посилювати карантин і вводити додаткові обмеження. Про наміри саботувати локдаун повідомляв і скандальний мер Черкас Анатолій Бондаренко. Правда, карантин в цих містах все ж був введений, а мери лиш розвели руками.

Але якщо до витівок мерів-бунтарів в Україні звикли, то саботаж локдауну тими, хто сам його і придумав, виглядає принаймні дивно. Так, український сегмент соцмереж і більшість ЗМІ обійшли фото президента Володимира Зеленського, який в розпал посиленого карантину відправився розсікати на лижах в «Буковель», попутно фотографуючись зі своїми шанувальниками. Природно, жодної дистанції гарант не дотримувався, та й маски на його обличчі не було.

Локдаун в Україні з 8 січня - провал влади, хто винен - новини України

Фото: instagram.com

У такій ситуації, коли перша особа держави не дотримується карантину, немає нічого дивного, що й звичайні українці не хочуть жити з обмеженнями.

Старі схеми

Втім, деякі посилені карантинні обмеження уряду явно неоднозначні. Наприклад, заборона продажу непродовольчих товарів. За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, запастися такими групами товарів можна було б про запас, адже постанова уряду про посилення карантину була схвалена ще на початку грудня.

«Точно було можливо розрахувати, яка кількість нових шкарпеток або футболок потрібна людині в даний час», — підкреслив Степанов.

Але якщо шкарпетки і футболки дійсно не є товарами першої необхідності, то, наприклад, лампочки, батарейки, засоби для чищення та навіть презервативи, які стали «забороненими» на час локдауну, дивно не продавати.

Правда, деякі торговельні мережі заборону обійшли, примудрившись продавати взагалі всі товари. Наприклад, мережа гіпермаркетів «Епіцентр» скористалася схемою, яка діяла ще під час весняного карантину: покупець міг вибрати прямо в магазині «заборонений» товар і просто оформити його на місці як онлайн-замовлення.

Локдаун в Україні з 8 січня - провал влади, хто винен - новини України

Фото: УНІАН

Викликає подив і заборона на роботу шкіл, але дозвіл дітям відвідувати садки. Ймовірно, роботу садочків дозволили з тієї причини, що дитину до 6 років все ж таки не залишиш самого вдома, але і дитина молодшого шкільного віку від 6 до 10 років, сам на господарстві — джерело занепокоєння для батьків.

Правда, логіку уряду зрозуміти можна: локдаун і так непопулярний в суспільстві, тому якщо закрити взагалі все, то можна нарватися на серйозні протести і втратити електоральну підтримку.

Карантин в Німеччині

Але в більшості країн Європи так і вчинили: закрили взагалі все. Наприклад, в Німеччині.

«Тут дійсно все закрито і локдауну дотримуються, як у великих, так і в маленьких містах, — розповідає «Апострофу» мешканка Києва Ольга, яка зараз знаходиться в Німеччині. — Бари, ресторани не приймають відвідувачів. Більш того, навіть на винос купити звичайний кави, досить складно — працює дуже мало точок. Не так як в Україні. У Берліні ледве можна знайти місце, де продається кава на винос. Ясна річ, що не працюють ніякі ярмарки, а деякі пивні бари взагалі переробили під центри, де можна здати тести на коронавірус. Багато що залежить від міста і кількості хворих людей. У деяких містах, де найбільше хворих, не можна виїжджати далі, ніж на 15 кілометрів від свого будинку, а в гості не можна запрошувати більше однієї людини. В деяких містах після 9 вечора діє комендантська година. Навіть на вулиці потрібно носити маску, навіть якщо ти йдеш взагалі один на всю вулицю, ти все одно не маєш права знімати маску — до тебе відразу підійде поліція».

Крім того, в Німеччині придумали оригінальний спосіб дотримання дистанції та контролю кількості відвідувачів в супермаркетах.

Локдаун в Україні з 8 січня - провал влади, хто винен - новини України

Черга в супермаркет, НімеччинаФото: Getty images

«Ти не можеш зайти в супермаркет без великого візка, — додає Ольга. — Навіть якщо тобі треба купити тільки хліб, ти в будь-якому випадку повинен узяти візок. Так, по-перше, підраховується кількість людей в залі, а, по-друге, так ти дотримуєшся дистанції. Навіть якщо вас троє і ви разом зайшли в супермаркет, то кожен з вас повинен взяти візок, і вони реально великі, маленьких кошиків немає. Працюють тільки великі мережеві супермаркети, маленькі магазини закрилися».

Так чому ж в ЄС змогли ввести дієвий локдаун, а в Україні ні?

Комунікаційний провал

На думку епідеміолога Андрія Александріна, відповідь проста — в Україні не працюють центральні органи виконавчої влади.

«Це ті, хто повинен виконувати контрольну і наглядову функції: Національна поліція і Держпродспоживслужба», — пояснив «Апострофу» Александрін.

За інформацією Нацполіції, за перші три дні дії карантину, копи склали 848 протоколів за частиною 1 статті 44-3 КУпАП «Порушення правил щодо карантину людей» (штрафи для підприємців) та 3658 протоколів за порушення маскового режиму.

З одного боку, це солідний «урожай», але ось нюанс: за весь час дії статті 44-3, в Україні було складено 70 тисяч протоколів за «Порушення правил щодо карантину людей». І тільки в 3235 випадках суди ухвалювали рішення про стягнення штрафів. Іншими словами, тільки 4% протоколів закінчуються штрафами, а якщо так, то не дивно, що українці не бояться порушувати правила посиленого карантину.

Але навіть якщо б суди ухвалювали рішення на користь штрафів хоча б по 20% протоколів, до кожного порушника поліцейського все одно не приставити. Втім, не виділяють по персональному копу і порушникам в Німеччині, але там локдауну дотримуються. Чому?

Пам’ятаєте емоційне відео виступу канцлера ФРН Ангели Меркель напередодні введення жорсткого карантину в Німеччині?

«Якщо у нас буде дуже багато контактів напередодні Різдва і це стане останнім Різдвом з нашими бабусями і дідусями, то ми робимо щось неправильно. Ми не повинні це допустити», — запевняла Меркель з трибуни парламенту.

А що ж в Україні? Тільки 11 січня, через ТРИ ДНІ після початку посиленого карантину, президент Володимир Зеленський доручив Кабміну «якомога швидше провести детальну комунікацію з громадськістю щодо карантинних обмежень».

Джерело