Локдаун Україна - лікар розповів про локдауни і ковід-паспорти

Вадим Арістов Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

Дедалі більше міст та регіонів України запроваджують локдаун, незважаючи на те, що це найдорожчий протиепідемічний інструмент. Весь ефект від таких заходів зводиться нанівець, оскільки в Україні погано працює система відстежування контактних осіб. Крім того, зусилля стають марними через великі черги в метро, приміському транспорті та маршрутках. Тож найближчим часом добовий приріст хворих може сягнути 25 тисяч. Наскільки загрозливою є ситуація, навіщо вводити паспорти вакцинації та чи можна якось вплинути на розвиток подій — в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів лікар-інфекціоніст, стратег Вадим Арістов.

— Як ви оцінюєте епідемічну ситуацію в Україні? Наскільки перспективна ефективність локдаун в тій формі, яка зараз є?

— Локдауни завжди ефективні, якщо їх справді проводять. Однак це взагалі найдорожчий інструмент і краще, щоб до цього не доходило. Тому зараз треба повернутися до витоків. У нас не діє система протиепідемічних державних інституцій. І поки вони не з’являться, у нас будуть нові й нові локдауни.

Відсутні хаби медичних розслідувачів, які б замість малої кількості епідеміологів проводили б контакт-трейсинг — відстежування контактів — ідентифікували б контактних осіб інфікованих людей, щоб всі вони йшли на самоізоляцію. Хтось — в даному випадку правоохоронні органи, оскільки нікого більше немає — має перевіряти, що дана ізоляція виконується. Тоді в локдаунах сидітимуть кілька тисяч, а не десятки мільйонів.

— Ви говорите про відстежування контактів, про, можливо, паспорти вакцинації. В цьому є певне морально-етичне питання. Українці переймаються, що за ними будуть слідкувати. Наскільки можна оцінювати цей інструмент, як легкий до впровадження, та чи буде він добре сприйнятий суспільством?

— Ми і створили державу для того, щоб технократи вирішували особливо важливі питання. Якщо одна людина, як у Південній Кореї, може інфікувати шість тисяч людей, створити такий кластер захворюваності, то відповідно треба попіклуватися, щоб ця людина не могла всіх інфікувати. Для цього і вводяться різні інструментальні підходи.

Паспорти вакцинації частково можуть це виконувати. Просто важливо, що через паспорт вакцинації ми зможемо ще зв’язатися з людиною в момент, коли вона перетинатиме поріг якогось закладу, коли в неї, швидше за все, вакцинація перестане діяти і їй треба буде робити наступну дозу.

Вакцини важливі, але… Ми ще не знаємо (ефект). Ми проводимо вакцинацію, але в нас немає гарантій, як довго ці антитіла будуть діяти. Тому, звичайно, нам потрібно диференціювати: хто вакцинувався, коли і чим, щоб ми далі могли довакцинувати по ходу збору наукових доказів, коли це потрібно буде робити.

— Пан Степанов заявив, що найближчі два тижні захворюваність буде зростати, і ми можемо досягнути навіть 25 тисяч на добу. Як Київ може впоратися з такою ситуацією? Цьому можна якось зарадити? Чи ми можемо сподіватися, що локдаун покращить ситуацію?

— Локдаун покращить ситуацію, просто не одразу. Коли Степанов називає цифри, він каже, що буде в результаті наших дій минулого місяця. Якщо це дійсно працюючий локдаун, то приблизно шість тижнів йде для того, щоб поступово зменшити щоденний приріст та дійти до максимального значення, а далі воно піде на спад. Ось приблизно про це і каже Степанов.

Однак, звичайно, ці натовпи, які з’являються при вході в метро, в маршрутках, які збираються в різних приміських електричках та маршрутках — всі ці точки зводять нанівець ці заходи. Звичайно, буде якесь середнє значення: десь ми пригальмували, десь навпаки з’являються такі точки, де інфекція може розповсюджуватися. Ось ми будемо бачити середнє, тому що інакше в нас немає способів на це вплинути.

Джерело