Павло Барбул - Блокування ЗМІ - Апостроф виграв справу в суді

Фото: pixabay

Печерський районний суд міста Києва, 28 квітня, зняв арешт з доменного імені інтернет-видання «Апостроф», накладений за позовом колишнього керівника «Спецтехноекспорту» Павла Барбула. Екс-чиновнику не сподобалося, що інтернет-видання «Апостроф» розмістило офіційну відповідь САП з приводу розслідування зловживань, можливо, допущених паном Барбулом, коли він ще керував «Спецтехноекспортом». В забезпечення позовних вимог суд зобов’язав інтернет-провайдерів заблокувати доступ користувачів до інтернет-видання «Апостроф» та низки інших електронних ЗМІ. Тепер справедливість восторжествувала, арешт знято, але «кейс Барбула» створює величезні ризики для роботи журналістів в майбутньому.

Нагадаємо, що 18 лютого суддя Печерського районного суду Тетяна Ільєва ухвалила рішення за позовом колишнього глави «Спецтехноекспорту» Павла Барбула, наклавши арешт на майнові права інтелектуальної власності доменних імен 12 видань. Серед них опинилися «Апостроф», «Главком», «Голос», «Антикор», From-ua та інші ЗМІ. Суд постановив заблокувати їх роботу всім інтернет-провайдерам і мобільним операторам на території України. Ці видання в різний час розмістили публікації, щодо зловживань, можливо допущених Павлом Барбулом, під час його роботи керівником держпідприємства «Спецтехноекспорт» в 2014-2018 роках. Це підприємство займається експортом та імпортом товарів та послуг військового та подвійного призначення.

Зокрема, інтернет-видання «Апостроф» зацікавилося кримінальним провадженням, яке вело Національне антикорупційне бюро, під процесуальним керівництвом САП. Його суть полягає в тому, що в 2015 році, будучи директором «Спецтехноекспорту», пан Барбул залучив до супроводу одного з контрактів на поставку продукції військового призначення посередника — компанію-нерезидента. За такі послуги, на підставі підписаних посадовими особами «Спецтехноекспорту» актів виконання робіт та платіжних доручень, з рахунку дочірнього підприємства на рахунок іноземного агента, протягом 2015 року було переведено $2,2 млн, що за тодішнім курсом становило близько 55,5 млн грн. Гроші належали держпідприємству «Завод 410 ЦА». Однак посередник жодної роботи не виконав.

Всі ці факти були відображені у відповіді на офіційний запит, який «Апостроф» отримав 8 грудня 2020 року через Офіс Генпрокурора. Однак Павло Барбул вирішив, що ці відомості є конфіденційними, після чого ініціював кримінальне провадження за ч.2 ст. 182 («порушення недоторканності особистого життя»). В забезпечення цього кримінального провадження, пан Барбул подав відповідну заяву до Печерського райсуду міста Києва, який ухвалив рішення щодо арешту доменних імен.

Вже 10 березня слідчий закрив кримінальне провадження за ч.2 ст. 182, справедливо вирішивши, що збір журналістами інформації з офіційних джерел про скоєне державним чиновником правопорушення не може вважатися втручанням в його особисте життя. Так само як і не може вважатися конфіденційною інформацією офіційна відповідь державного органу на відповідний запит. Більше того, інформація про цю справу з самого початку не була ані секретною, ані конфіденційною. У березні 2019 року автор цих рядків, який тоді співпрацював з іншим виданням, побував на судовому засіданні, на якому обирався запобіжний захід одному з фігурантів розслідування НАБУ. Звіт про це засідання був опублікований наступного дня і не викликав заперечень у жодного з учасників.

Проте, доступ користувачів до сайту «Апостроф» був заблокований, поки 28 квітня все той же Печерський суд не ухвалив рішення щодо зняття арешту на майнові права інтелектуальної власності доменних імен всіх видань, які потрапили під «роздачу».

Павло Барбул - Блокування ЗМІ - Апостроф виграв справу в суді

Битву виграно. Справедливість і свобода слова в даному випадку восторжествувала, але чи виграно війну? На жаль, ні! Тому що «кейс Барбула» породжує величезну кількість ризиків для подальшої роботи всіх українських журналістів.

Адже Павло Барбул був готовий сам зняти арешт з доменних імен сайтів, якщо редакції згаданих видань приберуть матеріали, які викликали обурення і принесуть екс-чиновнику публічні вибачення. Деякі видання «дали слабину» і виконали вимоги, після чого їх було розблоковано. Кожну таку удачу Павло Барбул рекламував на своїй сторінці в Facebook, подаючи це як торжество свого методу боротьби з «дезінформацією» та недбалими журналістами.

Видання «Апостроф» не побажало йти на поводу у людини, яку підозрюють в розтраті десятків мільйонів бюджетних коштів під час війни. Вибачатися нам нема за що, а правдиві матеріали про розслідування фінансових зловживань ми знімати не збираємося! Однак той факт, що інші редакції піддалися тиску дозволяє буквально продавати цей «кейс». Тепер будь-хто, кому захочеться обілити свою репутацію, зможе звернутися до досвіду Барбула та створити судовий позов, аби шантажувати ЗМІ та спробувати зачистити інформаційне поле від незручних публікацій.

Багато редакцій в таких випадках не забажають втягуватися в судові процеси та доводити свою правоту. Хоча подібними позовами підривається основоположний принцип роботи ЗМІ, який полягає у відкритому та публічному зборі інформації. Мова навіть не про відповіді на офіційні запити. Мова про прецедент, який дозволяє назвати конфіденційним БУДЬ-ЯКЕ офіційне повідомлення МВС, СБУ, САП або НАБУ щодо скоєного тією чи іншою особою правопорушення. І майбутнім Павлам Барбулам в таких випадках куди легше відрубати руки журналістам, ніж захищати власне добре ім’я перед правоохоронцями, доводячи свою непричетність до корупції. Простіше заборонити говорити про це, завалюючи суди подібними позовами, заарештовуючи доменні імена, блокуючи доступ до неугодних сайтів. Але це не боротьба з дезінформацією. Це боротьба зі свободою слова.

Є надія, що «кейс Барбула» в майбутньому все ж не отримає свого поширення. Позицію сайту «Апостроф» підтримали у Верховній Раді. Зараз депутати готують законодавчі зміни, які унеможливлять подібні арешти. Але коли буде прийнято це законодавство і скільки Барбулів у такий спосіб спробують розправитися з журналістами до того часу — велике питання.

Джерело