Пошук роботи Україна - як ейджизм перетворює життя українців 35+ на пекло

Фото: Getty images

Пандемія коронавірусу спровокувала різкий стрибок безробіття в Україні. За даними Державного центру зайнятості, в країні налічується понад 1,6 мільйона безробітних. І це тільки офіційні цифри, адже далеко не всі українці стають на облік в центр зайнятості. Зростання безробіття — загальносвітовий тренд, але в Україні знайти нову роботу той ще квест. Адже крім об’єктивних труднощів (дефіцит вакансій, карантинні обмеження) додаються труднощі суб’єктивні — ейджизм, тобто дискримінація шукача роботи за віком. Чому знайти роботу після 35 років в Україні — завдання із зірочкою, з’ясовував «Апостроф».

«Мертві» закони

В українському законодавстві, звичайно ж, заборонені будь-які прояви ейджизму.

Так, в статті 2-1 Кодексу законів про працю України забороняється обмеження прав працівників «в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я».

Стаття 11 закону України «Про зайнятість населення» також гарантує право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості, зокрема і дискримінації за віком.

Та й стаття 24 Конституції говорить про те, що всі громадяни України мають рівні права і свободи.

Однак в дійсності все трохи інакше. На сайтах пошуку роботи вже при реєстрації необхідно вказувати свій вік, що є грубим порушенням законів.

Далі більше. Серед вакансій, наприклад, сфери послуг або торгівлі, досить часто можна зустріти вікові обмеження: до 40 років, до 35 років. І це при тому, що в законі «Про зайнятість населення» чітко зазначено: «забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів». Але роботодавці, як бачимо, «успішно» це роблять.

Втім, далеко не всі роботодавці займаються ейджизмом в описі вакансій: дискримінаційні вимоги можуть з’явитися і на співбесіді.

«Коли я тільки переїхала до Києва з Донецька як переселенець, то п’ять місяців не могла знайти роботу в сфері продажів, — скаржиться «Апострофу» мешканка столиці Юлія. — У Донецьку я досить успішно займалася продажем комп’ютерної техніки, але знайти схожу роботу в Києві ніяк не вдавалося. Мало того, що ти переселенець, так ще кожен раз, коли справа доходила до співбесіди, мені м’яко відмовляли, мовляв, ви ж розумієте, нам потрібні співробітники до 35 років, ця вакансія не для вас. При цьому, мій досвід в продажах , який до того моменту становив 15 років, нікого не цікавив».

Чому так відбувається?

Як пояснила «Апострофу» HR-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна, у нас недосконале трудове законодавство.

«Законодавчо, звичайно, ейджизм заборонений. Існують навіть пільги при прийомі на роботу людей передпенсійного віку», — зазначає Тетяна Пашкіна.

Пошук роботи Україна - як ейджизм перетворює життя українців 35+ на пекло

Фото: Getty images

Дійсно, згідно зі статтею 14 закону «Про зайнятість населення», громадяни України, яким залишилося до пенсії 10 років і менше, мають додаткові гарантії при працевлаштуванні.

«Але ці норми просто не виконуються, — додає HR-експерт. — Роботодавці вважають, що люди ригідні, будуть погано працювати, не зможуть провести 12 годин на ногах тощо. Загалом, стереотипи», — запевняє Пашкіна.

А знайти роботу українцю, якому до пенсії залишилося близько 10 років — дуже непросто. За даними Державного центру зайнятості, безробітних у віці від 45 до 55 років майже третина від усіх зареєстрованих претендентів.

А якщо в суд?

Теоретично, захистити права жертви ейджизм повинен інститут омбудсмена. У статті 3 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» сказано, що одне із завдань омбудсмена «запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод». Омбудсмен може навіть звернутися до суду, для захисту прав. Але на практиці це навряд чи спрацює.

«Потрібно написати лист в компанію роботодавця з проханням дати пояснення, що основна причина у відмові до прийому на роботу — вік. Але роботодавець же розуміє, що якщо напише «вік», то ви можете звернутися до суду. Відповідно, будуть вказані якісь інші причини», — пояснили «Апострофу» в офісі омбудсмена.

На жаль, за словами юриста Андрія Трембич, захиститися від ейджизму у правовій площині дійсно досить складно.

«Більшість випадків ейджизму складно зафіксувати, — каже «Апострофу» Трембич. — Справа в тому, що роботодавець прямо ніколи не відмовить у роботі або не скоротить зарплату за такими мотивами. Точно так же, як в Кодексі законів про працю, існує мертва норма про те, що забороняється відмовляти жінці в роботі, за мотивами її вагітності. Але ніхто ж не робить це прямо: всі розуміють все, але ніхто не скаже, що ти нам підходиш, але ми не хочемо тобі платити соціальні виплати».

«Все одно вам завжди скажуть, що вас не взяли на роботу не через вік, не через стать, і вам відмовлять», — додає Тетяна Пашкіна.

Йти скаржитися в суд, на думку юриста, справа безперспективна.

«Випадки дискримінації за віком — латентні. Оформити їх конкретний в позов і домогтися компенсації моральної шкоди дуже складно. Адже у нас не США, де на віру приймаються просто свідчення. Просто прийти в суд і сказати, що на нараді начальник публічно заявив: ти, Іван Іванович, звичайно, цінний працівник, але занадто старий або молодий, це не підстава для нашого суду, щоб людина отримала компенсацію», — зазначив він.

Пошук роботи Україна - як ейджизм перетворює життя українців 35+ на пекло

Фото: pixabay.com

А раз так, то і захищатися від ейджизму слід більш винахідливо.

«Способи захисту — непрямі. Якщо зібрати конкретні докази, хоча б аудіозаписи, де обмеження в роботі будуть мотивовані саме віком і нічим більше, то є великі шанси, що таку людину залишать в спокої», — додає Трембич.

Але якщо вік все ж став причиною звільнення, то, на думку юриста, не варто доводити, що всьому виною ейджизм.

«Я жодного разу не бачив в судовій практиці, щоб людина подавала позов про захист трудових прав, мотивуючи це дискримінацією за віком», — говорить Трембич.

Набагато перспективніше захищати свої права, наполягаючи на безпідставному звільненні.

«Коли починається безпідставне звільнення, тут вже йде дискусія про конкретні підстави для звільнення і їх оскарження, а не про дискримінацію», — резюмував Андрій Трембич.

І все ж — як в корені змінити ситуацію. Для цього необхідно змінювати законодавство так, щоб роботодавець був зацікавлений наймати на роботу претендентів від 40-50 років. Наприклад, податкові пільги або інші «плюшки». Поряд з пряником потрібно використовувати і метод батога: підкоригувати законодавство, створити інформаційне поле, щоб шукачі скаржилися не лише на ейджистські відмови в наймі, а й на ейджизм навіть на стадії оголошення вакансії. Крім того, в Мінсоцполітики могли б моніторити сайти пошуку роботи, виявляти злісних порушників і карати їх штрафами за порушення законодавства. Головне — знайти ту золоту середину, щоб у роботодавця з самого початку не було бажання ставити вікові рамки.

Джерело