Ринок землі - Кабмін підіграє великим латифундистам

Фото: pixabay

21 квітня Кабмін погодив законопроект про внесення змін до закону щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення. У ньому чимало скандальних нововведень: наприклад, передбачається примусове укрупнення паїв різних власників. Якщо власник невеликого паю не захоче добровільно продати його або обміняти, щоб дати можливість великому гравцеві об’єднати свої землі, це можуть зробити через суд. А суди в Україні, як відомо, часто керуються зовсім не законом, а іншими аргументами. До чого призведуть нові земельні ініціативи уряду, розбирався «Апостроф».

Консолідація землі по-українськи

Ринок землі в Україні почне працювати з 1 липня. Втім, це не заважає Кабінету міністрів продовжувати займатися впровадженням різних законодавчих ідей. Чималий резонанс викликав підготовлений і узгоджений урядом минулої середи, 21 квітня, законопроект про консолідацію земель сільськогосподарського призначення. Експерти стверджують, що запропонований законопроект — повністю в інтересах великих компаній-землекористувачів, які планують в подальшому викупити українську землю.

Ігор Чудовський, керуючий партнер АО «Чудовський і партнери» говорить, що урядовий законопроект несе в собі безліч ризиків для дрібних власників паїв, яких по суті примусять позбутися власності.

«Варто враховувати, що власник паю, який, припустимо, знаходиться в середині поля, може бути не згоден (по багатьом параметрам, починаючи від оцінки землі і закінчуючи порядком оплати) на консолідацію. При цьому його права можуть порушувати: наприклад, не давати доступ до ділянки і шантажуючи — «давай ми у тебе викупимо ділянку». Звичайно, може бути заниження ціни, під час збирання врожаю власника ділянки можуть «обділити»: межові знаки не завжди є», — каже адвокат.

Він також зазначає, що покладання на Держгеокадастр функцій створення і затвердження проектів консолідації земель несе в собі додаткові корупційні ризики.

«Корупцію ніхто не відміняв, тому можуть фальсифікувати і висновки по консолідації і проекти нових ділянок можуть бути з порушеннями. Все, з чим ми стикаємося, може бути калькою перенесено в новий законопроект. Зараз розширюються можливості набуття права власності, в родючому центрі України можуть розігратися цілі аграрні війни за землю. За 30 років сформувалася місцева еліта в особі суддів, прокурорів, багатих фермерів, і саме в їх інтересах відбуватиметься грабіж великими землекористувачами», — додає Чудовський.

За його словами, жителів міст хочуть обмежити в правах, за фактом скасувавши право на 2 гектари землі кожному українцю (яке, втім, практично не дотримувалося). Великі комерційні структури, у яких земля в оренді, дуже чекають ухвалення цього проекту, тому законом треба передбачити захист дрібних власників паїв, щоб замість справжньої консолідації не вийшло банальне віджимання землі у дрібних власників.

Удар по малому фермерству

Директор Центру аграрних реформ Любов Молдован вважає, що урядовий проект порушує права дрібних власників землі, які можуть створювати невеликі ферми.

«Цим проектом порушуються повністю інтереси власників земельних ділянок, які отримали їх в рахунок своїх паїв. У нас є паї і по 2 га, 4 га, 10 га. Можна створити фермерське господарство, оскільки «ферма» в європейських країнах — це від гектара, тобто обробляєте гектар і вже реєструєтеся як фермерське господарство. Якщо приймуть цей проект, організувати невелике фермерське господарство буде неможливо. За цим документом людина отримує кошти від примусового продажу своєї ділянки за нормативною оцінкою, а не за ринковою вартістю, а потім, якщо хоче займатися фермерським господарством, повинна десь у когось купити іншу ділянку вже за ринковою ціною. Тобто, особистим селянським господарствам відрізається шлях до формування сімейних ферм», — говорить Молдован.

За її словами, вже після розпаювання землі колгоспів пропонувалися більш конструктивні пропозиції щодо обміну паїв, які умовно кажучи, перебували в центрі поля.

«Якби замість вилучення ділянки орендар шукав би рівноцінну ділянку на іншому кінці поля, це було б правильно. У нас такий підхід був ще на початку двохтисячних років: щоб зберегти сівозміну поля, було узаконено обмін ділянок. Тобто, якщо я хочу вийти з центру земельного масиву, то дивимося, де земля адекватна, по бальній оцінці, і якщо я згоден поміняти, то беру на краю поля, щоб не розривати суцільний масив», — зазначила вона.

На думку Молдован, ініціатори проекту можуть послатися на міжнародний досвід, але за кордоном, наприклад, у Франції, подібні закони приймалися виключно в інтересах дрібних і середніх фермерів, а не латифундистів.

«Є приклад Франції. Так складалися обставини, що фермер хотів розширювати земельні ділянки, держава йому допомагала. Він купив ділянку на відстані від свого господарства 5км, потім 10 км, потім ще далі. Тепер його ділянки розкидані, незручно, іншим фермерам теж незручно. І ось держава ухвалила цей закон про консолідацію: за його посередництвом підписуються взаємовигідні договори обміну ділянками між фермерами. Якщо вони трохи відрізняються, якщо нижче бальна оцінка, низька якість землі — йде доплата. Це велика робота фахівців з обміну ділянок для того, щоб консолідувати землекористування фермерського господарства», — говорить експерт.

Вона також акцентує увагу на нинішню абсолютно неєвропейську структуру с/г бізнесу в Україні.

«У нас с/г земля вже консолідована. Навпаки ділянки треба розбивати, сприяти людям, щоб вони могли взяти свої паї, зареєструвати сімейні ферми і працювати. В світі все тримаються на сімейних фермах і сімейних корпораціях, а не агроторгових промислових корпораціях. Де ви таке бачили в європейських країнах, щоб одна юридична особа орендувала 100-500 тисяч гектарів землі? Таке є в колоніальних країнах, але ж ми йдемо в Європу, але в сільському господарстві ми ні кроку не робимо до європейської системи ведення цієї галузі. Наприклад, в Румунії або Польщі 1,5 млн — 3 млн фермерів, а у нас всього 40 тис., і ті страждають від рейдерства постійно. Мені, як професіоналу, важко зрозуміти, як можна так віроломно насаджувати зовсім невластивий Україні спосіб ведення сільського господарства», — підсумовує Молдован.

Відхід від черезсмужжя або дорога до зловживань?

Разом з тим, експерт з питань аграрного сектора інвестиційної компанії Concorde Capital Андрій Передерій в цілому, позитивно оцінює урядовий законопроект.

«Процедура передбачає примусовий і непримусовий обмін (земель) в судовому порядку. Порядок примусової консолідації дозволить в суді вирішувати спірні питання землекористування для власників і землекористувачів, в першу чергу, проблему черезсмужжя», — сказав Передерій.

Він вважає, що для орендодавців земельних ділянок ризики є низькими.

За словами експерта, прийняття законопроекту дозволить землекористувачам формувати єдині масиви земель, зменшує ризики виникнення суперечок і дає можливість підвищити ефективність агротехнологічних заходів.

Водночас, за словами глави «Союзу українського селянства» Івана Томича, з перших років незалежності в Україні велася дискредитація приватної власності і її конституційного захисту, і цей законопроект чітко вписується в цю тенденцію.

«Фактично цим законопроектом скасовується право приватної власності. Це написали люди, які є ворогами України. Це — сигнал світу: біжіть звідси», — заявив експерт «Апострофу».

Крім того, за його словами, ухвалення цього законопроекту відкриє широкі можливості для різних зловживань: «З огляду на те, яка у нас правова система, які у нас «кристально чесні» суди і місцеві органи влади, цей інструмент (законопроект) позбавить будь-якого права власності та можливості її захисту мільйони людей».

За його словами, мета законопроекту — щоб цим могли скористатися великі агрохолдинги, аби консолідувати значні території, скупивши цілі шматки землі у тих, кого змусять їх продати.

Томич нагадав, що спочатку в законопроекті про ринок землі лобіювалася норма про можливість концентрації в одних руках до 200 тисяч гектарів землі (в остаточній редакції, яка була ухвалена 31 березня 2020 року, ліміт скоротили до 10 тисяч гектарів для юридичних осіб з її вступом в силу в 2024 році — «Апостроф»).

«Тому вирішили зайти з тилу», — пояснив фахівець.

Коли затверджений Кабміном законопроект внесуть у Раду — поки невідомо, але яких б він не зазнав змін в стінах парламенту, суть залишиться незмінною, і вона, вважають експерти, абсолютно не в інтересах українських фермерів.

Джерело