Російські паспорти на Донбасі - жорсткий сигнал українській владі

Фото: Getty images

Надання громадянства Російської федерації населенню окупованих територій Донецької та Луганської областей, шляхом роздачі російських паспортів – це ефективний та випробуваний в Придністров’ї, Південній Осетії, Абхазії і в Криму, елемент гібридної війни. Головна мета – це руйнування інституту громадянства України і соціальна дезінтеграція населення, знищення національної ідентичності українців, створення дієвого важеля тиску на керівництво України. Одночасно, це демонстрація сили, це жорсткий сигнал українській владі, який говорить про те, що українські громадяни не будуть мешкати на цій землі. Це гра в довгу, незалежно від подальшої долі Донбасу. Росія готова безповоротно вкрасти мільйони працездатних громадян, як вона робила це і раніше через різні програми переселення українських громадян в райони Сибіру і Далекого Сходу. Про ризики для нашої держави таких дій з боку Росії у колонці для «Апострофа» розповідає правник та громадсько-політичний діяч Олександр Афанасьєв.

У короткостроковій перспективі, через нових «росіян», Росія частково легалізує свою присутність, вводячи пряме бюджетне фінансування населення квазіреспублік та створюючи підконтрольні воєнізовані підрозділи. Російське громадянство – це захисний механізм для найманців, колабораціоністів, кримінальних елементів, які втекли на непідконтрольну територію. Також, це механізм контролю над окупованими територіями за допомогою контролю над їх мешканцями.

Територія, на якій не проживають громадяни України, а проживає населення, яке має паспорта Російської Федерації, неодмінно стає об’єктом різних політичних маніпуляцій, таких як: участь у виборах до Думи РФ, призов молоді до Збройних Сил країни агресора і багато іншого, що за своїми наслідками руйнує українську державність. Факт масової роздачі паспортів з подальшим захистом так званих нових «росіян», фактично обґрунтовує присутність окупаційного контингенту на територіях Луганської та Донецької областей і свідчить, що ведеться підготовка можливого вторгнення регулярних російських військ на Донбасі.

Досвід окупації територій Грузії цьому приклад. Так з 1 червня 2002 по 2008 на території Абхазії і Південної Осетії паспортизовані паспортами Росії 85-90% громадян. 8 серпня 2008 року почався військовий конфлікт Південної Осетії, так само відомий, як п’ятиденний російсько-грузинська війна. За заявою міністра закордонних справ Росії Лаврова це був, «військова відповідь Росії на напад Грузії на російських громадян і солдатів миротворчого контингенту».

Чи протидіяла тоді грузинська влада російської паспортизації Абхазів і Осетин? Концептуально, Грузією зроблена ставка на створення кращих умов життя, в порівнянні з окупованими територіями. Був розроблений план соціальної підтримки в освітній, медичній сферах. Було спрощено процес отримання грузинських паспортів та інших документів для жителів Абхазії і Південної Осетії. Були виділені значні бюджетні кошти на розвиток соціально культурних програм. Всі ці заходи не дали результат і не наблизили ні на один крок до вирішення питання відновлення територіальної цілісності грузинської держави.

Росія розробила і реалізує на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, через керовані адміністрації, дієву програму примусу населення з отримання, так званих паспортів ДНР та ЛНР. За відомостями розвідки України, заступник голови Адміністрації Президента РФ Козак, очолив проект повної деукраїнізації Донбасу. Знищується все українське. Задіяні різні механізми обмеження в отриманні соціальних і матеріальних виплат, створюються труднощі в отриманні роботи, навчання, забороняється виїзд неповнолітніх в Україну для отримання паспортів, обмежені права громадян в правовій сфері.

Одночасно, в рамках комплексної програми створена законодавча база спрощеного порядку отримання російського громадянства. Забезпечено процес ресурсами і виконавцями. Це контрольований конвеєр видачі паспортів. За останніми даними МВС Росії, на окупованих українських територіях, видано понад 500 000 тисяч паспортів. Основна маса громадян, які отримали паспорти Росії – це бюджетники. Наступна категорія – це військові. Третя група за своїм складом різноманітна – студенти, підприємці, особи бажаючі виїхати на постійне проживання до Росії, інші громадяни, як правило, російського походження.

Аналіз змін положень Федерального Закону «Про громадянство Російської федерації» від 31 травня 2002 року за період 2014 по 2020 показує, що Закон активно використовується для зміцнення інституту громадянства Російської Федерації і поширення його дії на територію колишнього СРСР. За останній час було прийнято 18 Федеральних законів, які вносять істотні зміни в основний Закон «Про громадянство Російської Федерації», приведені у відповідність інших законодавчих актів Російської Федерації, включаючи Кримінальний Кодекс. Фактично, підготовлена законодавча база надання громадянства Росії всім російськомовним мешканцям незалежно від їх місця проживання. Одночасно, вирішується питання демографічної нестачі населення через поглинання трудових ресурсів в колишніх республіках СРСР.

Успішній реалізації цієї програми, сприяє той факт, що на окупованих територіях проживає значна кількість громадян, які прибули в різний час з Росії та мають радянський менталітет, мають родичів в Росії, які вважають, що отримання паспорта Російської Федерації, дозволить їм отримувати не тільки українську пенсію, а й російську. До 2021 року Україна де-факто не робила жодних ефективних заходів з протидії негативній діяльності російських спецслужб в руйнуванні інституту громадянства на окупованих територіях, обмежившись заявами про неприпустимість паспортизації та порушення міжнародного законодавства. Намагалася не помічати та ігнорувати можливі наслідки факту отримання російського громадянства.

Таку політичну позицію України займала і по відношенню паспортизації українців паспортами Угорщини та Румунії. За наявними у відкритій пресі відомостями, громадянами Угорщини стали вже понад 100 тисяч українців. Тільки після скандалу про роздачу угорських паспортів на фуршеті в консульстві Угорщини в місті Берегово Закарпатської області, де громадяни України отримуючи паспорти давали присягу на вірність Угорщині, український МЗС зажадав припинити ці недружні дії, пригрозивши навіть вислати консула, але процес до теперішнього часу не зупинено. Не можна виключати, що в разі серйозного загострення на російської-української кордоні, Угорщина, як і Росія у військовому конфлікті з Грузією, заявить про захист угорських громадян, що населяють територію українського Закарпаття, при цьому підніме питання про повернення історичних земель. Все може початися, як на Донбасі з проголошення Угорська народна Республіки.

Не відстає в питанні роздачі свого громадянства і Румунія. Експерти вважають, що в даний час не менше 90 тисяч румунських паспортів видано громадянам України. Основна маса «нових громадян Румунії» мешкають в Чернівецькій та Одеській областях. Безконтрольне отримання румунських паспортів сприяє, в першу чергу, посиленню процесів безповоротної трудової міграції. Крім того, ідея «Великої Румунії» не залишають уми політичної еліта цієї держави. Все частіше з’являються вимоги здійснювати навчання в школах румунською мовою та вирішення спірних моментів на україно-румунському кордоні.

Ситуація, що склалася з руйнування інституту громадянства України, стала реальною загрозою національній безпеці. До цього слід додати і заяву Росії роздати громадянам України до кінця 2021 року 1 мільйон російських паспортів, а до 2025 року вона за спрощеною схемою має намір вилучити всі українські паспорти. Загроза цілісності українських територій, створення сепаратистських анклавів, змусила нинішню владу терміново розглянути питання в Раді Національної безпеки і оборони і ввести в дії рішення «Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства».

Аналіз прийнятих рішень свідчить:

-держава не тільки усунулася від процесів, що відбуваються в сфері громадянства, але і втратила контроль за чисельність громадян, які мають громадянство інших держав;

-державні органи, які мають повноваження щодо створення нормативних актів, не приймали необхідних заходів щодо мінімізації дій громадян в частині порушення положення Конституції України і законодавства України;

-Міграційна Служба України та ряд інших державних органів в компетенції яких знаходяться повноваження з реалізації та виконання положень Законів України «Про громадянство України», Закону України «Про правовий статус іноземців», Закон України «Про державну таємницю», Закон України «Про запобігання корупції», Закон України «Про вибори народних депутатів» та інших законів, що мають правові обмеження для осіб з громадянством інших країн, самоусунулися від вирішення проблемних питань де-факту подвійного громадянства.

Чому виконавчі інститути державної влади раніше не реагували на безконтрольне отримання громадянами паспортів інших держав та не застосовували заходів до порушників вище зазначених законів, а також не використали ст. 19 закону України «Про громадянство України», питання риторичне.

Чи призупинить процес отримання іноземного громадянства українським населенням на окупованих територіях законодавство розроблене на підставі Указу Президента України № 852021? Чи стануть «токсичними» раніше отримані паспорта? Чи буде здійснений належний облік осіб, які мають громадянство інших держав? Чи буде введена адміністративна або кримінальна відповідальність за приховування відомостей про наявність другого громадянства? Чи будуть вжиті інші заходи щодо захисту інституту громадянства України? Чи готова Україна до жорстких заходів? Покаже тільки час.

Післямова

Свого часу заслужений юрист України, розробник Конституції України – Віктор Мусіяка роз’яснив в інтерв’ю відомому інтернет-виданню принципи громадянства України. Ось деякі цитати з інтерв’ю:

«Конституція не допускає подвійне громадянство».

«Конституція України чітко визначає, що в Україні є єдине громадянство, а 25 стаття Конституції України говорить, що громадянин не може бути позбавлений громадянства України, але він має право змінити українське громадянство на громадянство іншої держави. Так ось, з моменту, коли громадянин України набув громадянство іншої держави, він скористався своїм конституційним правом на зміну громадянства. Це не означає, що цього громадянина слід позбавляти громадянства. Треба зафіксувати в Законі «Про громадянство України», що з моменту отримання громадянства іншої держави, тобто, паспорта, який засвідчує отримання громадянства іншої держави, громадянин України, скористався своїм конституційним правом змінити громадянство України на громадянство іншої держави. Все, – він став громадянином іншої держави, і припинив перебування в громадянстві України. Він іноземець в Україні. Ось його статус. Він може тут жити, але він не може обиратися, не може бути обраним не може претендувати на багато речей, тобто важливими для держави».

«Це потрібно, щоб люди знали, ті, хто будуть отримувати там паспорта».

Врегулювання проблеми наявності у громадян України декілька паспортів може викликати незадоволення певних соціальних груп, особливо на заході України, але іншого виходу немає. Держава нарешті повинна знайти мужність на визнати факт наявності на своїй території громадян-іноземців, що мають паспорти інших держав. Ми не можемо прикриватися позицією невизнання, адже законодавство України в сфері міграції чітко регламентує дії співробітників міграційної служби щодо іноземців, а саме вимагає встановити факт втрати громадянства, притягнути до адміністративної відповідальності за незаконне перебування на території України, розглянути питання про отримання посвідки на проживання.

Рішення проблем іноземної паспортизації можливо і через прийняття статті про подвійне громадянство в закон України «Про громадянство України». Це спільні з країнами, що мають в своєму законодавстві положення про подвійне громадянство, політичні рішення. В сучасних умовах вони можливі тільки з державами західної демократії, такими як країни ЄС, США, Канада та інші. Росії в цьому переліку бути не може. Окрім цього, мають бути проголосовані зміни до Конституції України щодо єдиного громадянства, на які треба зібрати 300 голосів.

Наступне, що потрібно зробити – це прийняти законодавство щодо декларування факту наявності іноземного громадянства і ввести суворе покарання за його приховування. Також, потрібно визначиться з державним органом на який буде покладена відповідальність за реалізацію прийнятого законодавства в сфері громадянства. Потрібно розширити повноваження Міграційної служби України, покласти на її підрозділи, які займають питаннями нелегальної міграції, функцій виявлення «іноземців», які отримали паспорти інших держав. Необхідно залучити СБУ, Прикордонну службу України та інші зацікавлені служби, до виявлення осіб, які мають подвійне громадянство.

Окрім цього, потрібно внести до Кримінального кодексу України, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідні статті за приховування відомостей про отримання подвійного громадянства і порушення порядку виходу з громадянства України. Окремо прописати в законодавстві випадки насильницького і добровільного отримання іноземних паспортів, порядок письмової відмови від раніше отриманих паспортів, передбачити чинники, що пом’якшують або обтяжують покарання. Необхідно створити реєстри громадян, що мають де-факто подвійне громадянство. Уряд має почати активно впливати на процеси, що руйнують українську державу. В Україні повинні проживати громадяни, тільки з паспортом громадянина України, іноземці з посвідками на проживання і особи без громадянства.

Джерело