Школи в Україні як будуть вчити в 10-11 класах - головні ризики - новини України

Олександр Співаковський Фото: slovoidilo.ua

Днями батьки українських школярів забили на сполох. Мовляв, уже восени багато шкіл припинять набір учнів в 10-12 класи і діти будуть змушені відбиратися в старшу школу по складному конкурсу, а ліцеї прийматимуть учнів на платній основі. Чи так це насправді і яким чином будуть працювати школи за законом «Про загальну середню освіту» — детально про шкільну реформу в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів заслужений працівник освіти, доктор педагогічних наук, колишній народний депутат ОЛЕКСАНДР СПІВАКОВСЬКИЙ.

— Школи в Україні залишать без старших класів. Фактично відбудеться їх розділення на ліцеї, гімназії та початкову школу. Приблизно чверть українських шкіл матимуть старші класи, тож не всі діти зможуть туди потрапити. На вашу думку, чи було це розділення необхідним?

— Дивіться, є розділення фізичне, а є юридичне. Той закон, який ми приймали 6 вересня 2017 року, якраз стосувався реформи, яка відбулася. Тобто ми виділяємо три ступені: початкова ланка освіти — 1–4 класи, гімназії — 5–9 класи, загальна середня освіта — 10–12 класи. Тобто ми переходимо на 12-річку.

Але ми маємо розуміти, що зараз профілізація відбувається після 11 класу — дитина закінчує школу, отримує відповідний атестат і далі обирає або профтехосвіту, або фахову передвищу освіту, або вищі навчальні заклади, або просто йде працювати. Модель була такою. Я вважаю, що ХХІ століття — це дуже велика кількість знань, яка накопичується дуже швидко. Ми розуміємо, що просто накопичувати знання й передавати їх у школі в такому форматі, який був, дуже складно. Дитина — це не вмістилище, яке ми просто чимось наповнюємо. Ми сказали про те, що необхідно будувати власну освітню, життєву і професійну траєкторію вже не після 11 класу, а після 9 класу.

Ми виділяємо в базовому законі про освіту три рівні — гуманітарний напрямок, природничо-математичний і технічний напрямки.

Будемо казати чесно, технічний профіль — це діти, у яких є складнощі сприйняття матеріалу, вони більш орієнтовані на практичну роботу тощо. Вони будуть іти в профтехосвіту, яка буде існувати в рамках загальної середньої освіти.

— Фактично, для них майже перекривається доступ до вищої школи?

— Абсолютно. Де-юре ні, а де-факто, ми розуміємо, що так. Послухайте, це абсолютно нормально. Усі люди різні, але Конституція України їх чітко захищає й дає право будь-якій дитині на отримання загальної середньої освіти. Тому ухвалений закон забезпечує ці права. Це технічний профіль, дитина буде більше орієнтована на практичні навички. Вона буде безпосередньо готуватися до того, що після закінчення школи вона працюватиме або будівельником, або в іншій сфері.

Є ще гуманітарний профіль та природничо-математичний. Оскільки ніяких запобіжників немає, ми маємо великі ризики, що 80% дітей підуть у гуманітарний профіль. 15% підуть у технічний профіль, і тільки 5% у природничо-математичний. Це фізика, хімія, біологія, математика тощо. Ми повинні розуміти: це означає, що Україна буде перетворюватися на сервісну націю. Ми не будемо мати критичної маси випускників, які підуть займатися інженерією, ІТ, ракетобудуванням, літакобудуванням тощо. Тобто у фундаментальні галузі, які забезпечують сталий розвиток для нації. Це означає, що ми маємо великі ризики при імплементації норм, які були прийняті в тій реформі.

— У Києві, наприклад, дуже густонаселений Дарницький район. Там і зараз дитину важко віддати до школи. Після того, як половина шкіл залишиться з 9 класом, то вона із середнім балом може не потрапити до 10 класу територіально близької школи. Її можуть направити до школи в інші райони чи ні?

— Це незаконно.

— Де вони будуть навчатися, якщо половина шкіл не буде розрахована на 10 клас?

— Закон виписаний таким чином, що якщо дитина зареєстрована за цим місцем проживання, то є школи, які мають цю приписку. Дитина має повне право бути прийнятою в цю школу. Це абсолютно чітка норма.

— Якщо в її школі не буде 10 класу, що робити?

— Там, де проживає дитина, є місцева влада. Якщо місцева влада не виконує законів України, у людини є право подати в суд або звернутися до відповідних органів. Якщо порушують ваші права, то ви звертаєтеся до суду. Якщо дитина живе в цьому районі, і жоден ліцей не хоче її приймати, то порушуються права дитини. Батьки мають повне право подати в суд на місцеву владу.

— Теоретично ми можемо очікувати навалу судових позовів?

— Можемо.

— Є, наприклад, сільська місцевість у маленьких областях. Грошей там не дуже багато. Дитина буде вимушена їхати за 30-50 км до школи з 10 класом?

— Я голова профільної комісії з питань розвитку людського капіталу, освіти, науки й інтелектуальної власності в Херсонській облраді як депутат. Учора ми більше двох годин обговорювали питання розвитку цієї мережі. Початкова ланка освіти — гімназії — ліцеї. Оскільки в нас є приблизно чотири роки, ми маємо можливість сформувати систему критеріїв, яким повинні відповідати навчальні заклади групи гімназій та ліцеїв.

У групу цих критеріїв повинні входити не кількість шкільних автобусів, а час, протягом якого дитина буде діставатися до школи. Ми повинні забезпечити не ліцей із назвою, а ліцей, який відповідатиме певним критеріям. Наприклад, який контингент, яка кількість вчителів математики, хімії, фізики, біології, яка кількість інфраструктури? Чи є в ліцеї лабораторії хімії, фізики тощо? Якщо дитина іде в ліцей, де вчитель фізкультури буде викладати математику — це точно не ліцей. Тому ми зараз у Херсонській області визначаємо систему критеріїв. Далі ми її ранжуємо за навчальними закладами, які вже існують. Потім ми беремо за основу цей рейтинг та обираємо школи, які можуть претендувати на статус ліцеїв. Далі будуть проводитися відповідні перемовини з місцевими ОТГ.

Сьогодні, згідно з законодавством, ці шкільні заклади знаходяться на балансі місцевої влади. Потім ми будемо домовлятися з ними, як вони будуть функціонувати. Частину коштів ці ліцеї отримуватимуть через державні субвенції. Але ми хочемо домогтися того, щоби кожна українська дитина мала рівний доступ не просто до освіти, а до якісної освіти.

Два роки тому я проходив стажування у Флориді. Там чітко записано, що будь-яка дитина повинна мати можливість за 60 хвилин дістатися до будь-якого коледжу. Так само має бути й тут. Місцева влада, обласна влада, районна влада, ОТГ відповідають за реалізацію норм Конституції. Кожна дитина має повне право на якісну загальну середню освіту. Якщо я живу в селі, і мені кажуть, що я дві години буду діставатися до школи, то це не нормально.

Фізіологічно дитина не буде готова там навчатися. Вона повинна прокидатися не раніше 7:00, спокійно поснідати, підготуватися. О 8:00 шкільний автобус має за нею приїхати й максимум за 40 хвилин привезти до навчального закладу. 20 хвилин вона ще має поспілкуватися з однокласниками, а з 9-ї до 15-ї — заняття. Якщо дитина за годину буде повертатися додому, то вона матиме можливість поспілкуватися з батьками, зробити домашнє завдання. Але якщо дитина прокидається о 6-й ранку, потрапляє до школи о 9-й, а повертається додому о 8-й вечора — це точно не якісна освіта, а порушення прав дитини.

Не буде майбутнього в України, якщо від ОТГ до Кабміну не будуть розуміти, що всі мають інвестувати у своє майбутнє — від президента до прибиральниці. Це головне. Якщо ми не забезпечимо прав наших дітей на якісну освіту, то майбутнього в України, як у держави та нації, точно немає.

Джерело