Весняний призов Україна 2021 - з якого віку беруть в армію і які нововведення

Фото: УНІАН

Календарна зима добігає кінця, а це значить, що навесні в країні очікується нова хвиля призову на строкову службу до лав Збройних сил України. Крім того, в Генштабі обіцяють, що в цьому році призов пройде за зміненою процедурою. Скільки строковиків планують залучити у 2021 році, як буде відбуватися їх навчання за новими правилами і чи залишаються перспективи переходу української армії на контрактну основу, з’ясовував «Апостроф».

Скільки призовуть

Як повідомляли в Командуванні Сухопутних військ ЗСУ, в 2021 році за дві хвилі призову: весняну та осінню, на строкову службу планують залучити близько 32 тисяч осіб.

Це на дві тисячі осіб більше, ніж під час призову в минулому році, коли навесні у лави ЗСУ залучили 16 460 осіб, а восени — 13 570. Втім, у Командуванні Сухопутних військ зазначають, що цифра ще не остаточна і її можуть переглянути.

«Вона може бути скоригована: до більшого значення — навряд чи, до меншого — можливо», — підкреслив начальник відділу комплектування штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Микола Качаненко.

Остаточна кількість призовників буде відома тільки після відповідного розпорядження уряду, адже саме Кабмін стверджує чисельність строковиків. Як правило, таке розпорядження виходить за два тижні до старту призовної кампанії.

Крім того, під питанням і терміни самого призову, які своїм указом затверджує президент України, як Верховний Головнокомандувач. Нагадаємо, що в минулому році президент Володимир Зеленський переніс терміни весняної кампанії з квітня-червня на травень-липень у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Кого призовуть

У минулому році багато галасу наробив указ Зеленського про призов на строкову службу юнаків з 18 років. І це не примха президента. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» дозволяє главі держави це робити. «На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років», — йдеться у тексті закону.

Але справа в тому, що до Зеленського, наприклад, п’ятий президент України Петро Порошенко підписував укази про призов юнаків у ЗСУ, починаючи з 20 років. Хоча і Віктор Ющенко підписував укази про призов з 18 років.

У Міноборони пояснили такий крок Зеленського тією обставиною, що щороку тисячі юнаків віком від 18 до 19 років добровільно бажають вступити на службу в ЗСУ, але не мають такої можливості, відповідно, несправедливість треба виправляти. Більш того, призов українців до 20 років повинен здійснюватися за їх добровільною письмовою заявою.

«18-19 років — це юнаки, які тільки закінчили школи. Велика частина з них в цей період ще визначається в житті куди їм піти далі, і багато хто хоче просто відразу відслужити, щоб потім спокійно будувати своє життя. А коли виповнюється 20 років, як правило, людина вже визначилася в житті: або йти вчитися, або вже є робота, сім’я», — пояснив «Апострофу» Микола Качаненко.

Правда, у соцмережах звучали скарги 18-річних українців про те, що вони все ж отримали повістки від військкоматів, хоча в Міноборони обіцяли, що будуть розсилати їх тільки юнакам від 20 до 27 років.

З якого віку буде організований призов цього року, одному Зеленському відомо.

«У цьому році указу президента ще немає. Будемо чекати указ і подивимося, що там буде написано», — додав Качаненко.

Весняний призов Україна 2021 - з якого віку беруть в армію і які нововведення

Володимир ЗеленськийФото: president.gov.ua

Втім, закон завжди надає право на відстрочку від призову за сімейними обставинами (наприклад, у призовника є дитина до 3 років, вагітна дружина), за станом здоров’я, для здобуття освіти або продовження професійної діяльності (педагоги, медики, священнослужителі).

А для тих призовників, які самі собі влаштують відстрочку, парламентарії готують нові штрафи. Так, відповідно до президентського законопроекту, за порушення призовником законодавства про військовий обов’язок і військову службу, пропонується штрафувати ухильника на суму від 510 до 850 гривень (зараз вилка штрафу від 85 до 119 гривень), а за повторне порушення доведеться розщедритися вже на 850-1700 гривень (зараз 170-255 гривень). Цей законопроект у вересні минулого року був ухвалений в першому читанні, і не виключено, що до весняного призову депутати «підметушаться» і підвищені штрафи стануть реальністю.

«Якщо людина не прибуває за викликом до територіального центру комплектування, формуються списки тих, хто не прибув, і передаються до Національної поліції. А Нацполіція, вже відповідно до своїх повноважень, здійснює розшук і доставку таких призовників на призовні дільниці», — розповів Микола Качаненко.

Нові правила

А ось нововведення, яке однозначно буде впроваджено у призовній кампанії 2021 — це оновлена процедура логістики призовників. Якщо раніше всіх призовників відправляли в навчальні центри і тільки потім вони надходили в розпорядження командирів військових частин, то вже в ході весняного призову цей порядок зміниться: спочатку частина, де призовники приймуть присягу, а потім навчання.

За словами військових, це робиться для того, щоб більш ефективно визначати майбутню військову спеціальність призовника.

«У частинах командири будуть вивчати їх морально-ділові якості і потім такі призовники служитимуть з більшою ефективністю», — пояснив «Апострофу» начальник прес-служби Сухопутних військ Анатолій Прошин.

«Після того, як призовники потраплять у частини, протягом тижня вони все одно будуть направлені до навчальних центрів», — додав Микола Качаненко.

Коли скасують призов

Але як би не змінювалися деталі призовної кампанії, очевидно одне — призов буде проведено. Тим часом, створення професійної армії без примусового призову було однією з передвиборних обіцянок команди президента Зеленського. Та й перший міністр оборони, призначений гарантом, Андрій Загороднюк, активно виступав за скасування призову. Потім, правда, риторика чиновників дещо змінилася: новий міністр оборони Андрій Таран заявляв, що контрактна армія — це, звичайно, добре, але дозволити собі таку розкіш, як відмова від змішаного комплектування збройних сил, Україна не може.

Подібна риторика звучала і з вуст Головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака.

Весняний призов Україна 2021 - з якого віку беруть в армію і які нововведення

Руслан ХомчакФото: facebook.com

«Чи планує армія взагалі відмовлятися від призову? У нас є в перспективі таке бачення. Але це може бути тільки тоді, коли у нас буде система підготовки резерву. Якщо ми створимо таку систему роботи, щоб кожен біля свого будинку був мінімально готовий захистити його» , — зазначав Хомчак.

Йдеться про систему територіальної оборони, в рамках якої і повинен бути створений резерв, який дозволить відмовитися від призову. Відповідний законопроект в кінці 2020 року було зареєстровано у Верховній Раді, але парламентарії ще не починали його розгляд. Втім, навіть якщо закон і ухвалять, то створення системи територіальної оборони — перспектива довгострокова. А отже, найближчим часом відмовитися від призову Україна не зможе.

Правда, на думку військового експерта Олега Жданова, концепція «вранці тероборона — ввечері скасування призову», всього лише відмовка військових чиновників.

«Територіальна оборона і створення професійної армії — дві абсолютно різні речі. Є в країні система територіальної оборони чи ні, армія може комплектуватися різними способами. Одне іншому не заважає», — говорить «Апострофу» Жданов.

За словами експерта, реальні причини, чому ЗСУ тримається за змішану систему комплектації, зовсім інші.

«Перехід армії повністю на контрактну основу залежить від мотивації громадян країни йти служити в армію на тих умовах, які пропонує держава. На сьогоднішній день контракт не відповідає ринковим вимогам, і ми не бачимо в військкоматах черг з охочих підписати контракт з ЗСУ, — додає Жданов. — По-друге, ми не можемо відмовитися від призову ще й тому, що у нас залишилась радянська система життєзабезпечення ЗСУ. А в цій системі, якщо прибрати строковиків, хто буде мести плац і мити туалети? Хіба ми віддали всі ці послуги на аутсорсинг? Хіба у нас є програма передачі на аутсорсинг системи життєзабезпечення армії? Якщо завтра контрактників не планують, то наша армія просто потоне в бруді, залишиться голодною, босою, а кочегарки не працюватимуть».

Проте українська армія поступово переходить на систему аутсорсингу хоча б у харчуванні солдат. За даними Міноборони, 252 військові частини закуповують послуги з приготування, роздачі їжі і навіть прибирання, але ще 106 забезпечують харчування солдат за рахунок зусиль особового складу.

Але навіть в тих частинах, де аутсорсинг є, за словами Жданова, система працює «криво».

«На двох цивільних кочегарів обов’язково приходиться три бійця, які реально кидають вугілля у пічку», — резюмував військовий експерт.

Втім, екс-заступник начальника Генштабу Юрій Романенко запевняє, що питання забезпечення — не найголовніша причина, яка утримує Україну від повномасштабного переходу на професійну армію.

«Тут головне питання в тому — хто і як буде воювати. Зараз строковики виконують завдання в місцях постійної дислокації і їх не заводять в район ведення бойових дій. У зону ООС йдуть контрактники. Якщо відмовитися від строковиків, хто буде служити в місцях постійної дислокації? Контрактників не вистачить», — пояснив «Апострофу» Романенко.

Джерело