Вибори в Держдуму Росії та паспортизація - чому Кремлю потрібні голоси з Донбасу

Проросійські бойовики позують на місці знищеного пасажирського літака рейсу MH17 Фото: Getty Images

19 вересня в Росії відбудуться вибори до Державної Думи. І якщо в окупованому українському Криму вибори російських депутатів уже проходили в 2016 році, то на окупованому Донбасі таке «свято життя» відбудеться вперше. Кремль видав на окупованих територіях українського Донбасу понад 630 тис. російських паспортів. Там немає російської прописки і ці «документи» фактично не дають жодних прав їх власникам. Але такі люди зможуть голосувати на російських виборах. Абсолютну кількість голосів на окупованих землях Луганської та Донецької областей сподівається отримати путінська партія «Єдина Росія». «Апостроф» розбирався, для чого Путіну так потрібні голоси мешканців Донбасу на виборах і на що чекати Україні.

Вижити за будь-яку ціну

Заради красивої картинки на виборах до Держдуми Кремль вдається до чудернацької еквілібристики. Однією з частин паззлу в цій виборчій технології має стати Донбас. Оскільки окупована Росією територія самою ж Росією не визнається, розгорнути там виборчі дільниці — неможливо. У зв’язку з цим політтехнологами було вигадано креативну ідею: мешканцям окупованих українських територій дозволили голосувати на виборах до російського парламенту дистанційно. За рішенням Центрвиборчкому Росії, особи, які мають паспорт РФ без реєстрації та отримали його за спрощеною схемою, можуть зареєструватися на російському порталі держпослуг і потім проголосувати в інтернеті. Київ називає дії росіян порушенням «Мінських домовленостей» і навесні 2019 року разом з іншими державами-членами ООН засудив «повзучу» паспортизацію мешканців ОРДЛО Кремлем.

Але не виборами єдиними. Експерти сходяться на думці, що більшість людей отримують російські паспорти не для участі у російських виборах, а з меркантильних міркувань: для них це збільшення шансів на виживання в умовах окупації і беззаконня. Пенсіонери, наприклад, сподіваються прописатися в Росії і отримати ще одну пенсію.

Україна сама сприяє тому, що мешканці окупованих територій отримують російські паспорти, вважає директор «Східної правозахисної групи» Віра Ястребова. Через закриті КПВВ мешканці ОРДЛО можуть потрапити «на материк» лише через Росію – і за це отримують від українських митників штраф. Щоправда, 22 липня український президент Володимир Зеленський скасував штрафи для тих, хто їде в Україну «з гуманітарних питань». Але це досить розмите формулювання — і проблеми, вочевидь, продовжуватимуться.

«Людей фактично тримають у заручниках. Вони не можуть скористатися сервісами на території України, які їм належать за Конституцією – отримати доступ до лікування, вступити до вишу, побачити рідних, отримати соціальні і економічні сервіси. Все це їм настільки складно, що у людей опускаються руки. Це дуже небезпечна тенденція, яка допомагає РФ паспортизувати населення на території ОРДЛО. Є такий вислів – «зволікання подібне до смерті». В цьому випадку він теж справедливий. Розхитування ситуації, тривалі обговорення, відсутність політичної відповідальності, неузгодженість між відомствами – це все допомагає окупантам, допомагає ворогу», — обурюється правозахисниця «Апострофу».

«Росія хоче, аби паспортизація стала дамокловим мечем, який буде висіти над Україною — аби була можливість шантажувати українську владу, щоб у Києві прийняли особливий статус, формулу Штайнмаєра», — говорить «Апострофу» директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

«Милиці» для «ЄдРо» чи нова агресія?

У березні цього року електоральний рейтинг путінської партії «Єдина Росія» складав 27%, повідомляв тоді результати соцопитування російського центру «Левада-Центр». Це майже антирекорд – гірше було лише у 2013 році, перед окупацією Криму і початком війни в Україні, коли рейтинг партії Путіна складав 24%. З огляду на це, очевидно, що люди з паспортами потрібні Кремлю для створення «картинки» під вибори. Хоча за великим рахунком в інтернет-голосуванні можна намалювати будь-яку цифру – навіть бюлетені до скриньки вкидати не треба. Те, що на окупованому Донбасі абсолютну більшість набере «Єдина Росія», спікери не сумніваються.

«На Донбасі ще з часів Партії Регіонів культивувалася культура масової поведінки – як сказав начальник, так воно і буде. Посадили в автобуси, сказали їхати голосувати – вони проголосують», — пояснює «Апострофу» директор Агентства розвитку Приазов’я Костянтин Батозський.

Російський політолог Дмитро Орєшкін з цим погоджується і каже, що «Л-ДНР» можуть стати для Путіна ще одним «електоральним султанатом» — територією, де результати виборів «малює» місцева тоталітарна влада. Так само відбувається у Кабардино-Балкарії і подібно – у Чечні.

«Електоральна сила Донбасу, з точки зору Кремля, в тому, що там абсолютно неможливо проконтролювати, хто як проголосував. Тому голосувати там буде пан Пушилін і його підлеглі, а не виборці», — пояснює Орєшкін.

Однак Донбас не стане рятівним колом для Путіна, вважає російський політолог, — та він лідеру Кремля і не потрібен. 18-20 млн росіян проголосують за Путіна з доброї волі – це близько 30% виборців.

«Ще близько 15 млн забезпечать російські «електоральні султанати». Решта 5 млн – це «привідний електорат» — люди, яким накажуть голосувати у державних чи приватно-державних компаніях. Але у Кремлі вирішили, що півмільйона голосів «спину не ломлять і кишеню не тягнуть», — зазначає Орєшкін.

Тим не менш, стаття Володимира Путіна, яку він нещодавно опублікував на сайті Кремля, доволі чітко передає повідомлення – поза Російською Імперією в України нема суб’єктності, ідентичності, культури. Поза Російською Імперією – суцільні вороги, які пригноблюють, придушують, запроваджують «зовнішнє керування». Тож чи не планують у Кремлі ще більшу агресію?

Думки про можливе нове загострення на Донбасі після виборів притримується Ястребова. Вона наголошує, що російські паспорти видаються українцям за проектом колишнього «куратора» проекту «Новоросія» у Кремлі Владислава Суркова «Репатріація».

«Зараз у Кремлі діють як «збирачі росіян», або тих, кого вони вважають росіянами – білорусів і всього російськомовного населення. Їм видають російські паспорти. А враховуючи те, що в Конституції РФ закріплено, що Російська держава лишає за собою право зі зброєю захищати інтереси своїх громадян, то будь-де, де будуть громадяни з паспортами РФ, Росія зможе легітимізувати військове вторгнення, вже уникаючи негативних конотацій цих подій. Це дуже великий ризик для збереження суверенітету України і не тільки», — каже юристка.

Інші експерти більш скептично ставляться до можливої «гарячої» конфронтації на Донбасі.

«Хоча окупанти на Донбасі і розтягнуть статтю Путіна на цитати, але це лише «маніфест людини, зашитої у барабан». Яка у цей же барабан грюкає і сама насолоджується цим звуком», — пояснює Орєшкін. Він знову ж наголошує, що населення в ОРДЛО старається просто вижити і «за сім років їм всі ці ідеологічні примочки досить сильно набридли».

«Нова військова кампанія навряд чи буде. Козак сказав — якщо Україна почне дії на Донбасі, то мало не покажеться. Але він не говорить, що «ми», Росія, будемо приєднувати Донбас», — каже Орєшкін.

«Для Росії нема сенсу забирати лише ОРДЛО. Якщо забирати, то вже весь Донбас або й рухатися далі, створювати «Новоросію», як і хотіли. Але подальша військова агресія можлива лише, якщо ми це дозволимо, не будемо мати сильної армії»,- вважає Бала.

«Кремль використає вибори на Донбасі у внутрішньополітичній боротьбі, аби сказати російській опозиції і її прихильникам – «ви нікчеми», — вважає Батозський. Він із Орєшкіним сходяться також на думці, що російські вибори на Донбасі є сигналом і для простих російських виборців. Це ще одна спроба створити уявлення про «один народ», про людей на окупованих територіях, до яких є справа Путіну і немає справи Києву. Але є нюанс: ні з Криму, ні з Донбасу цього разу звернень до Путіна під час його «Прямої лінії» не прозвучало. Що може свідчити, що Кремль остаточно охолов до Криму (як, власне, і більшість жителів Росії), а з іншого боку показав, що подальшої легітимізації ОРДЛО як частини РФ не відбудеться.

Пушилін у ПАРЄ?

Але повернемося до передвиборчої підготовки Кремля на Донбасі. За кого «проголосує» Донбас, стало зрозуміло після того, як ватажок бойовиків так званої «ДНР» Денис Пушилін та так званий «перший прем’єр-міністр» цього терористичного формування Олександр Бородай вирішили балотуватися до Думи – якраз від путінської «Єдиної Росії». За великим рахунком, знаючи любов кремлівських політтехнологів до провокацій, їм знайдеться цікаве застосування. Наприклад, якщо вони пройдуть до російського парламенту, то в майбутньому цілком можуть потрапити до міжнародних парламентських організацій – скажімо, Парламентської асамблеї Ради Європи. Зараз головою російських делегатів є Леонід Слуцький, якого звинувачували в домаганнях до жінок. Чому б не відправити до Страсбургу, де находиться штаб-квартира ПАРЄ, ватажка терористів?..

Після окупації Донбасу та початку війни в Україні, російських делегатів видворили із ПАРЄ. Але влітку 2019 попри демарш з боку України їх знову повернули: мовляв, з росіянами все рівно потрібно вести діалог і пояснювати їм права людини. Експерти погоджуються: Пушилін і Бородай мають шанси пройти до російської Держдуми. При чому, відзначає Орєшкін, у Бородая шансів більше, оскільки Пушилін зараз «діючий начальник» — у Росії така посада вважається престижнішою за депутатську.

«Поклонська (скандальна проросійська колабораціонистка, колишня співробітниця прокуратури, — «Апостроф») після обрання депутаткою почала комизитися, а тепер каже — я хотіла б стати генеральним прокурором Криму. А хто ж їй, ластівочці, вже дозволить? Тому що не треба було випендрюватися в Думі. У нас в Кремлі таких не люблять», — з посмішкою зазначає Орєшкін і додає, що вибори до Держдуми дійсно можуть стати для Бородая і Пушиліна «відступними шляхами», які забезпечать їм більш спокійне існування.

«Путін хоче, щоб наступна Дума була максимально різношерстою. Щоб там було багато різних прокремлівських партій. Щоб була ілюзія більш якісного представництва. Для цього потрібно більше фріків. Якщо раніше це були, як колись жартували в Росії, «андроїди», — абсолютно непримітні «люди-піджаки», то зараз вони хочуть затягнути в парламент пасіонаріїв. Саме тому там з’явився Бородай і решта «червонокнижних тварин», які можуть і «в рило дати» в разі чого, і які мають бойовий досвід», — пояснює Батозський.

Експерти не заперечують, що Пушилін і Бородай можуть стати делегатами Росії до ПАРЄ. Однак наголошують, що ймовірність цього вкрай низька. Для цього треба, аби міжнародні організації визнали вибори на окупованих українських територіях — а це навряд чи відбудеться. Та й взагалі, треба щоб самі росіяни хоча б зареєстрували Пушиліна і Бородая кандидатами у депутати, обмовляється Бала — адже терористи поки що просто заявили про свій намір балотуватися. В будь-якому разі, обрання Пушиліна і Бородая депутатами нічого не змінить для України, але це може стати проблемою для самої Росії, Захід може ввести проти неї навіть додаткові санкції, вважає політолог.

Якщо Пушилін і Бородай оберуться до Думи, єдине, чого ми можемо домагатися від ПАРЕ– аби вони не визнавали депутатів, які обралися від Криму та Донбасу, каже Батозський.

«Одного разу Асамблея уже не визнавала вибори саме на окупованих територіях з нашої подачі. Можемо повторити. Але позиція України була б сильнішою, якби ми довели провину цих людей в українському суді. Бо ми кажемо «терористи», але який український суд довів, що хоча б Бородай є злочинцем? Ми могли б говорити – у нас був демократичний суд і ми вимагаємо на основі його рішення притягнути цих людей до відповідальності, вимагаємо їх екстрадиції. Якби ми застосовували зрозумілі європейцям процедури, це було б значно сильніше від усіляких демаршів», — каже Батозський.

«Питання в тому, що ми робимо як українці заради того, щоб голос України на рівнозначних майданчиках озвучував контраргументи. Потрібні достойні спікери, достойні аргументи. Але треба також вживати таких дій, щоб якийсь депутат Держдуми Бородай не сказав представнику від України: «чому ви так хвилюєтеся за своїх громадян, якщо ви штрафуєте їх за в’їзд в Україну?». Ці так звані делегати від РФ говоритимуть – «Росія зберегла Донбас, вона про нас турбується». А що зробила Україна? Авжеж, окрім тих подвигів солдат, які звільняли міста?», — говорить Ястребова.

«Хочеться, аби українські чиновники вживали заходів задля реінтеграції не лише території, але і людей. Але ми бачимо, що у нас із Росією різні темпи – це ніби літак і велосипед, який ти котиш в руках», — підсумовує вона.

Джерело