Влада хоче зупинити боротьбу з організованою злочинністю і корупцією

Верховна Рада Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Наприкінці січня Верховна Рада, збирається, зокрема, розглянути законопроекти про Бюро економічної безпеки та удосконалення діяльності Служби безпеки України. Аналіз цих документів наводить на думку, що владу цілком влаштовує ситуація з корупцією у країні, зокрема на митниці, де процвітають так звані «скрутки». Окрім цього складається враження, що головною загрозою для економічної безпеки України є міжнародна технічна допомога, яку влада хоче поставити під жорсткий контроль. «Апостроф» розбирався, які ризики несуть в собі ці документи.

На поточному пленарному тижні Верховна Рада, як очікується, розгляне законопроекти «Про Бюро економічної безпеки України» (№3087-д) та «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України» (№3196-д).

Голосування має відбутися у четвер, 28 січня. Скоріше за все, у Раді буде достатня кількість голосів, щоб прийняти обидві документи, попри те, що вони не відповідають Конституції України та іншим законам, а також містять корупціогенні фактори.

Економічна безпека під загрозою

Передбачається, що Бюро економічної безпеки буде функціонувати як центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Діяльність Бюро буде координуватися Кабінетом міністрів. Його основними завданнями пропонується визначити: виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних; оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення; надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки; виявлення та розслідування правопорушень, пов’язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги.

Таким чином, по суті, будь-якими розслідуваннями Бюро займатися не буде. Як не буде займатися і боротьбою з так званими «скрутками» та розкраданням майна і державних коштів. За винятком коштів міжнародної технічної допомоги – вона чомусь авторами законопроекту віднесена до загроз економічній безпеці держави.

Тобто, виявляється, що владу цілком влаштовують «скрутки», але не влаштовує техдопомога, яку Україні надають наші стратегічні партнери. Точніше, швидше за все, не влаштовує той факт, що на неї складніше «сісти», як це робиться з контрабандою. Тому, очевидно, головне завдання – взяти цю технічну допомогу під контроль. Як кажуть, що охороняю, то і маю.

«Тінь» як норма

Як відомо зі звіту Міжнародного валютного фонду (МВФ), Україна від часу набуття незалежності була і залишається країною з однією з самих високих часток «тіньової» економіки в світі. Вона оцінюється на рівні 44,8%.

Відповідно до дослідження компанії Ernst & Young, проведеного за підтримки Mastercard у рамках укладеного меморандуму про співробітництво з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Національним банком України (НБУ) та Державною службою статистики України, четверту частину від офіційного ВВП нашої країни, або 846 мільярдів гривень, становлять «тіньові» операції.

Інше дослідження, яке у вересні 2019 року провели Інститут соціально-економічної трансформації та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, бюджет України найбільше недоотримує коштів через існування схем на митниці, виплату зарплат у «конвертах» та виведення прибутків в офшори. Так, від контрабанди держбюджет втрачає до 93 мільярдів гривень на рік, від офшорних схем – до 36 мільярдів гривень, від «скруток» (маніпуляцій з ПДВ) – до 9 мільярдів гривень, від заниження оборотів фізичних осіб-підприємців (ФОП) – до 2,5 мільярда гривень.

Влада хоче зупинити боротьбу з організованою злочинністю і корупцією

«Від контрабанди держбюджет втрачає до 93 мільярдів гривень на рік»Фото: dpsu.gov.ua

Як свідчить попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини державного бюджету України, найбільш поширеною схемою ухилення від сплати ПДВ є формування «фіктивного» податкового кредиту, який отримав назву «скрутка». Схеми зі штучного формування податкового кредиту з ПДВ є системним явищем, яке виникло з початку запровадження ПДВ, удосконалилося після початку роботи Системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР) і набуло масового характеру впродовж досліджуваного Комісією періоду.

Обсяги «скруток» ПДВ складають близько 2,5 мільярда гривень щомісяця. За січень 2019 року – березень 2020 року суб’єктами господарювання було сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму близько 30 мільярдів гривень.

Правовий вакуум

Законопроект №3087-д про Бюро економічної безпеки, як свідчить висновок Головного юридичного управління Верховної Ради, не враховує абзац третій пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Згідно з цією нормою, виключення з Податкового кодексу розділу XVIII2 «Податкова міліція» відбудеться «з дня набрання чинності законом, який визначає правові основи організації та діяльності центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та інших осіб, з якими цей орган взаємодіє».

Отже, з дня набрання чинності проектом як законом, податкова міліція буде позбавлена повноважень, визначених у Податковому кодексі, однак Бюро економічної безпеки ще не буде створено, а це призведе до неможливості здійснення належного захисту фінансових інтересів держави та місцевого самоврядування, зокрема розслідування відповідних злочинів.

Реалізація пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» законопроекту призведе до згортання оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозділами податкової міліції, оскільки з дня набрання чинності законом, буде, зокрема, заборонено заведення такими підрозділами оперативно-розшукових справ.

При цьому всі оперативно-розшукові справи, які перебувають в оперативних підрозділах податкової міліції, мають бути реалізовані шляхом початку досудового розслідування або їх закриття відповідно до закону «Про оперативно-розшукову діяльність» протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом.

Таким чином, можна констатувати, що єдиною метою законопроекту є закриття справ, згортання оперативно-розшукової діяльності, ліквідація Державної фіскальної служби (ДФС) та створення чергової недієвої структури без будь-яких повноважень та можливостей долати організовану злочинність.

Влада хоче зупинити боротьбу з організованою злочинністю і корупцією

Співробітники Державної фіскальної службиФото: sfs.gov.ua

Руйнування системи

Аналогічно і з проектом закону 3196-д. Відповідно до висновку Головного науково-експертного управління парламенту, документом передбачається поступове скорочення чисельності особового складу СБУ, починаючи з 25 тисяч осіб станом на 31 грудня 2021 року, до досягнення 17 тисяч осіб у 2023 році.

Але на сьогодні чисельність особового складу Служби безпеки складає 31 тисячу осіб, отже скорочення чисельності спецслужби лише протягом цього року складе 6000 осіб, що, м’яко кажучи, небезпечно в умовах триваючої агресії з боку Росії та існування інших викликів державній безпеці країни.

Крім того, законопроектом запроваджується норма, згідно з якою СБУ припиняє виконувати функцію досудового розслідування у кримінальних провадженнях з 1 січня 2024 року, включаючи досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становлять загрозу державній безпеці.

Також окремі норми законопроекту створюють ризики для незалежності Національного антикорупційного бюро України і Державного бюро розслідувань.

Таким чином, ми бачимо, що мета законопроектів №3087-д та №3196-д — зупинити боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, працевлаштувати найближче оточення, створити правовий вакуум на найближчі декілька років, поглибити вже неконтрольовані на сьогодні процеси руйнування системи управління державними фінансами, що в свою чергу неминуче призведе до подальшого загострення економічної кризи, зубожіння населення та розкрадання ще існуючих на даний час державних активів у вигляді державних підприємств, землі та надр.

Джерело