Україна і США - наскільки нам потрібен статус Головного союзника США

Фото: Getty images

У середу, 8 вересня, Верховна Рада скликає позачергове засідання у зв’язку зі зверненням до Конгресу США за наданням Україні статусу основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО (MNNA). Ситуація в Афганістані показала, що американська «парасолька» і статус MNNA не є наднадійною безпековою картою, як про неї звикли думати. Про те, чому українським політикам треба бути обережними у цьому питанні, «Апострофу» розповів французький геополітичний аналітик, магістр політології Католицького інституту в Парижі Ульріх Буна.

Швидке захоплення талібами влади в Афганістані – жахливий удар по американському авторитету в регіоні та за його межами. Двадцять років підтримки уряду і величезні кошти не запобігли повному її колапсу. Це був найдовший збройний конфлікт, у якому США брали участь і обсяг витрат на який майже дорівнює тому, що був під час Другої світової.

Швидкий колапс встановленої системи свідчить не лише про безповоротний програш США в Афганістані, а й про те, що оцінки, зроблені дипломатами й адміністрацією Байдена були абсолютно неправильними. Вони вірили, що афганські служби безпеки зможуть впоратися з «Талібаном», хоча Пентагон це заперечував. Зрештою, цю війну треба було закінчити рано чи пізно, бо очевидно, що її не можна було виграти. Але забиратися звідти в такому гармидері, навіть не проконсультувавшись із союзниками, — це була помилка.

Зараз люди в Афганістані відчувають, що їх зрадили. Ситуацію можна порівняти із падінням Сайгону 1975 року (під час війни у В’єтнамі американці вивели весь свій контингент зі столиці Південного В’єтнаму Сайгону й іншої території країни, яку втримували, і дозволили захопити територію і місто військам Соціалістичної республіки В’єтнам, — «Апостроф»).

Удар по репутації США посилюється ще й тим, що Афганістан мав статус «Головний союзник – не член НАТО» (MNNA). Але слід пам’ятати, це – виключно політичний статус, який президент США надає головним союзникам. Як би там не було, це політичне рішення, яке у Вашингтоні можуть переглянути у разі зміни політичних пріоритетів. Якось раніше демократи і республіканці домовлялися щодо цих пріоритетів. Але президентство Дональда Трампа показало, що США можуть іноді бути партнером, не вартим довіри, і полишати довготривалі альянси.

Таким чином, ситуація в Афганістані показала, що статус MNNA і американська «парасолька» — це не така вже й надійна безпекова карта, як про неї звикли думати, — і українським політикам треба бути обережними щодо цього. План дій щодо членства в НАТО звучить значно солідніше. Але, схоже, що Україна не отримає його доти, допоки Росія зможе достатньо сильно лякати НАТО і перешкоджати цьому таким чином.

Ясно, що адміністрація президента Байдена понесе якісь політичні втрати через Афганістан. І демократи, і республіканці звинувачують Білий дім у програші, так би мовити, екстремістам. Зазнала удару національна гордість американців. Але, з іншого боку, Афганістан доволі далеко від них і я не думаю, що він їх турбував на 20-й рік після початку кампанії. Особливо в часи глобальної пандемії. В будь-якому разі, Байден не ризикує піти у відставку в ході імпічменту. Тим паче, він ішов на один термін. Але якщо він раптом змінить свою думку, не думаю, що партія підтримає його похід на ще один термін.

Своїм одностороннім рішенням про вихід з Афганістану Білий дім, швидше за все, також завдав шкоди своїм союзникам по коаліції, таким як Великобританія, яка планувала зберегти певну військову присутність на місцях. Тепер це видається неможливим.

Джерело