Українська судова система потребує серйозного реформування

Фото: Getty images

В системі української влади судова її гілка користується найменшою довірою українців. Процвітаюча в судах корупція, кумівство, відсутність незалежності суддів, постійні політично обумовлені рішення — все це, без сумніву, становить величезну проблему для країни, оскільки гальмує розвиток всіх інших напрямків — політики, економіки, соціальної сфери. Чималу проблему представляє і тотальна кругова порука, коли суддя, щодо якого висунуто мотивовані звинувачення, просто «відмазується» його колегами, адже ті знають, що завтра він допоможе «відмазати» їх. Все це говорить про те, що українська судова система потребує не просто косметичної терапії, у вигляді нічого часом не значущих законодавчих змін, а серйозного хірургічного втручання.

Кожна нова влада в Україні заявляла про свою готовність реформувати судову систему. Але президенти і склад Верховної Ради змінювалися, а судова система залишалася незмінною. Напевно, справедливості заради варто відзначити, що ближче всіх до здійснення судової реформи підійшов парламент минулого скликання, та й то за настійною вимогою європейських партнерів. Однак реформа обмежилася тим, що суди, фактично, лише змінили назву, а всі одіозні судді залишилися на підгодованих місцях.

А судді хто

Довіра до судової системи багато в чому залежить від особистості суддів. В умовній Америці суддя, щодо якого є хоча б натяк до причетності до правопорушення, тут же позбавляється мантії. В Україні таких суддів навпаки — відправляють керувати цілими юрисдикціями.

Яскравим прикладом і безперечним лідером рейтингу судової «нечистоплотності», як відомо, є голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, який керує цим судом вже більше 10 років. Весь цей час він відверто впливає на органи державної влади, відомих політиків і чиновників. Позбавити Вовка посади в різний час намагалися НАБУ, п’ятий президент Петро Порошенко і активісти-антикорупціонери. Але всі їхні спроби закінчувалися нічим. Вовк продовжує сидіти в своєму кріслі.

Ні для кого не секрет, що при Януковичі Павло Вовк регулярно спілкувався із заступником голови його адміністрації Андрієм Портновим, якого неодноразово називали «смотрящим» за судовою системою. Під час Майдану, як відомо, Окружний адмінсуд Києва приймав рішення потрібні владі. Наприклад, забороняв масові зібрання в центрі Києва. Зокрема, ОАСК дозволив розібрати барикади активістів, після чого «Беркут» почав штурмувати Євромайдан.

Після Революції Гідності Павло Вовк швидко «перевзувся» ставши, фактично, членом команди нового президента Порошенко. У 2017 році Вовк навіть вирішив взяти участь в конкурсі на суддю оновленого Верховного суду України. Однак отримав негативний висновок щодо його доброчесності.

Мабуть, образившись на те, що йому закрили дорогу до Верховного суду, Вовк відзначився в подальшому цілою низкою скандальних рішень, що викликали неабияке обурення громадськості. Так, ОАСК визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». Також суд, керований Вовком, поновив на посаді відстороненого за корупцію керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова. Відсторонив від посади в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун.

Ще приклад — судова інстанція, підпорядкована Вовку, визнала протиправною постанову Кабміну України про новий правопис. У ОАСК також потрапив позов в якому вимагали скасувати перейменування Московського проспекту в Києві на проспект Степана Бандери. Суд цей позов задовольнив.

Вовка також можна звинуватити в спробі підірвати українську освіту. Нагадаємо, в кінці 2020 року Портнов зажадав перегляду восьми підручників для 5-11 класів з історії України, випущених в 2018 і 2019 роках. Крім того, Портнов вимагав переглянути інші посібники і навчальні програми, в яких описані події 2013-2014 років, зокрема, Революція Гідності. На думку Портнова, в підручниках історії події 2013 року «викладаються односторонньо, з вигадуванням фактів», а також «містять ознаки спотворення інформації і подій, що мали місце в період 2013-2014 років, маніпулювання фактами і оцінками подій цього періоду». Міністерство освіти, природно, проти цих вимог заперечило, і тоді Портнов звернувся до ОАСК. Ну а суд, очолюваний Вовком, природно, позов Портнова задовольнив. На щастя, всі одіозні рішення згодом були скасовані вищестоящими судами.

Вишенькою на торті можна назвати затримання детективами НАБУ брата судді Вовка при отриманні хабара в розмірі 100 тисяч доларів. За попередньою версією слідства, гроші нібито призначалися для самого Павла Вовка. Незважаючи на такий бекграунд, сьогодні Павло Вовк продовжує обіймати посаду голови ОАСК.

Втім, крім Павла Вовка в українській системі є ще один Вовк — Сергій. Він теж суддя. Правда, працює в Печерському райсуді Києва. Однак, як і його однофамілець відрізняється одіозними рішеннями.

Так, Сергій Вовк задовольнив позов все того ж Андрія Портнова про захист честі і гідності та стягнув з державного бюджету на користь Портнова 7 мільйонів грівен. Сергій Вовк відомий також і винесенням політично мотивованих вироків. Наприклад, він прийняв рішення про зняття арешту з понад 400 об’єктів нерухомості, пов’язаних з олігархом Ігорем Коломойським. Вовк звільнив з-під варти підозрюваного в організації вбивства бердянського активіста «Сармата». Цей же суддя обирав запобіжний захід «підозрюваним» у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

Але це ще не все. У 2014 році Сергій Вовк позбавив елітної квартири і автомобіля їх законну власницю. Прокуратура побачила в цьому «завідомо неправосудне рішення» і порушила стосовно судді кримінальну справу. Під час розгляду справи Вовк, за даними ГПУ, ухилявся від слідства і не ходив на допити. Тому Генпрокуратура звернулася з клопотанням про дозвіл на його затримання і арешт і такий дозвіл від Верховного суду і парламенту отримала. Однак до реального арешту судді Вовка так і не дійшла. Цікаво, що Вища кваліфікаційна комісія суддів кілька разів усували одіозного суддю з посади.

Незважаючи на всі ці факти Вовку все одно вдавалося залишатися в своєму кабінеті. Він кожен раз оскаржив рішення про своє відсторонення і кожен раз «вигравав» (як тут не згадати про горезвісну кругову поруку?). Більш того, Вовк навіть повертав собі зарплату за цей період. До сьогоднішнього дня Сергій Вовк вершить правосуддя.

Варто розповісти ще про одного персонажа в судовій мантії. Широкій громадськості він не такий відомий, як Вовки, але теж з промовистим прізвищем — Богдан Львов. Зараз він обіймає посаду заступника голови Верховного суду України і носить звання «заслужений юрист України».

Чим же прославився цей служитель Феміди? Згідно з розслідуванням «Слідства.Інфо», Львов може бути причетним до корупційного скандалу за участю члена Вищої ради юстиції Павла Гречковського. Як повідомляють журналісти, Павло Гречковський обіцяв громадянинові Олегу Шкляру вирішити питання про забезпечення прийняття «потрібного» рішення суддями апеляційної та касаційної інстанцій через Голову Вищого господарського суду України (цю посаду він тоді обіймав) Богдана Львова.

В якості винагороди за таку «допомогу» з громадянина Шкляра, за його словами, вимагали $ 500 тисяч, з яких $ 200 тисяч були, нібито, призначені «за позитивне рішення Вищого господарського суду України». З особистих джерел журналісти «Слідства» дізналися про те, що напередодні скандалу Павло Гречковський зустрічався з Богданом Львовом в його робочому кабінеті.

Як повідомляли деякі ЗМІ, в січні 2015 року Богдан Львов нібито був викритий на передачі хабаря в розмірі 1 млн доларів готівкою. Суддю нібито допитали і відпустили, оскільки затримати його без відповідного рішення парламенту було не можна. Незабаром Богдан Львов спростував висунуті звинувачення, як і сам факт затримання.

Також відомо, що Богдан Львов не дотримувався принципа незалежності суддів, оскільки двічі отримував нагородну зброю. Один раз від колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Хоча норми суддівської етики і закон забороняють суддям отримувати подібні нагороди.

Журналісти «Бігус.інфо» в свою чергу з’ясували, що в 2015 році Голова вищого господарського суду України Богдан Львов давав вказівки суддям цього суду, за кого голосувати на з’їзді суддів. Що цікаво, на наступний день всі кандидати, схвалені Львовим, отримали нові посади. За них проголосувало майже три сотні служителів Феміди.

На всі ці факти і ще ряд інших Громадська рада доброчесності вказала в своєму висновку від 16 травня 2017 року, після того, як Богдан Львов подав свою кандидатуру на посаду судді реформованого Верховного суду. Громадська рада доброчесності в висновках написала про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

І що в результаті? А в підсумку Богдан Львов стає суддею Верховного суду.

І ось зовсім зі свіжого. Як стало відомо Центру протидії корупції, дружина судді Богдана Львова в березні поточного року придбала квартири в одному з найдорожчих ЖК Києва — Tetris Hall.

Розслідувачі повідомляють, що два приміщення мають площу 130 і 71 кв м. Крім того, дружина судді придбала 2 паркомісця і ще 2 приміщення для зберігання велосипедів.

Цікаво, що придбати квартири в елітному комплексі дружині Львова вдалося за досить вигідною ціною. Так, вартість квадратного метра в Tetris Hall стартує від 4 тис дол. Але жінці, як пишуть розслідувачі, квартири обійшлися в 7 812 612 грн за 130 кв м і в 4 284 336 грн за 71 кв м. Тобто, фактично в 2 рази дешевше.

Тим часом, офіційні доходи дружини судді в 2020 році склали… аж 12 тисяч гривень.

Розслідувачі відзначають, що для покупки квартири Інна Львова змогла позичити у 3-х людей 370 тис доларів і встигла повернути в 2020 році 130 тис доларів своїм позичальникам.

Суддя Богдан Львов у 2020 році отримав 3 852 541 гривень зарплати. Висновки напрошуються самі собою.

І ще один факт. Останнім часом анонімні телеграм-канали, які пов’язують з Портновим і Вовком, активно піарять Богдана Львова і критикують діючу голову Верховного Суду Валентину Данішевську. Не виключено, що Львов не без допомоги Вовка готується очолити Верховний Суд України.

Слідами реформи

2 червня 2016 року після тривалих суперечок і протидії опонентів Верховна Рада дала старт давно назрілої судової реформи. Парламентарії прийняли два документи. Першим вони внесли зміни до Конституції. Другим документом став новий закон про судоустрій і статус суддів.

Передбачалося, що за допомогою цієї реформи судова система України очиститься, і в неї прийдуть зовсім нові люди з незаплямованою репутацією. На ділі ж все вийшло не так. А іноді навіть навпаки. У владу повертаються раніше відсторонені судді.

Наприклад, Верховний суд уже повернув на колишню посаду одіозну суддю Печерського суду Києва Оксану Царевич. Вона відома тим, що разом з соратником по суддівству Віктором Кицюком розглядала справи щодо активістів Автомайдану. Царевич за сфальсифікованими рапортами міліції засудила дев’ять водіїв, які в дійсності не порушували правил. Деяких водіїв на акції навіть не було, а рапорти про них прямували до Царевич в обхід автоматизованої системи.

Також Вища рада правосуддя рекомендував поновити на посаді судді Печерського райсуду Києва і соратника Царевич Віктора Кицюка. Причому, тепер згідно з новим судовим законодавством, Кицюк буде займати свою посаду довічно, як і Царевич.

Еге ж, реформа в дії…

У березні поточного року на форумі «Україна 30. Розвиток правосуддя» президент Володимир Зеленський зазначив, що в Україні, мовляв, буде реалізована дієва судова реформа, яка гарантує право кожного громадянина на чесний, незалежний і справедливий суд. «Провести таку реформу обіцяла кожна влада в Україні, але в результаті суди залишалися нереформованими, корумпованими і неефективними. Ми налаштовані розірвати це замкнене коло. Чесний і справедливий суд — це саме та частина моєї президентської програми, від якої багато в чому залежить виконання багатьох інших частин. Тому що у нас можуть бути кращі антикорупційні органи в світі, але вони втрачають сенс, якщо корупціонери уникають справедливого покарання в судах», — заявив тоді керівник держави.

Однак, як показують поточні події, гучні слова Зеленського про «чистки» судів залишаються лише словами. Навіть явно недоброчесних суддів не поспішають позбавляти мантій.

Так, Вища рада правосуддя відмовився звільнити суддю Верховного Суду Ольгу Ступак за незаконне збагачення і брехню в деклараціях. Фактично, ВРП проігнорувала матеріали кримінального провадження, які передало НАБУ. Про це повідомив на своїй сторінці в Фейсбук адвокат Роман Маселко.

За словами адвоката, на співбесіді в ВККС Ступак збрехала про джерела походження коштів для покупки BMW за 1 400 000 грн, а також про кошти на будинок під Києвом в 380 кв. м.

«Ви запитаєте, як же спростовані докази надані НАБУ? А ніяк. Ступак ні разу не прийшла на засідання і не пояснила виявлені НАБУ факти. Дисциплінарна палата ВРП теж ніяк не пояснила, чому повністю проігнорувала матеріали НАБУ. Просто зробила вигляд, що їх немає», — написав Маселко.

Тобто, реального поновлення судової системи поки не відбувається. Причина цього, на думку експертів, полягає в тому, що «стара суддівська гвардія» реформам затято чинить опір. Але і влада також не зацікавлена в створенні незалежної судової системи, вона хоче її контролювати.

Так, кілька місяців тому Володимир Зеленський обіцяв розпустити ОАСК і навіть вніс до парламенту відповідний законопроект. Але, як бачимо, суд, очолюваний Вовком, до сьогодні працює. Очевидно — домовилися…

Як зазначила в коментарі «Апострофу» голова правління Громадської організації «Просуд» Тетяна Огнев’юк, якщо виконавча влада буде контролювати судову гілку — це вже буде поліцейська держава, а не демократія.

16 липня Верховна Рада, в якій більшість голосів належить партії «Слуга народу», заблокувала підписання закону про реформу Вищої Ради правосуддя. Це рішення викликало негативну реакцію не тільки в українському суспільстві, а й у європейських партнерів.

Згодом, 20 липня, Верховна Рада на позачерговому засіданні все ж розблокувала підписання законів, що стосуються судової реформи, проваливши проекти постанов про скасування голосування за них. Тобто, бій за оновлення судової системи ще не закінчено.

Тим часом, згідно з опитуваннями від центру Разумкова, сьогодні українським судам повністю довіряє лише 1,7% українців. «Швидше довіряють» судам ще 11,3%. При цьому 40,6% не довіряють судам взагалі, а 37,4% «скоріше не довіряють». Подальші коментарі, як кажуть, зайві.

Джерело