Забудованики проти екології - Як Ірпінь перестав бути квітковим містом

ЖК “Синергія Сіті”

«Квартирне питання псує людей» — знамениті слова Михайла Булгакова, написані ним ще 100 років тому, можуть вважатися актуальними і понині. Підтвердженням може служити місто Ірпінь, розташоване всього за 25 км від столиці. Жадібність тамтешніх забудовників в гонитві за прибутком вже призвела до того, що колись затишне, потопаюче в зелені містечко, перетворилося на кам’яні джунглі, жити в яких не тільки не комфортно, але і часом навіть небезпечно. Тож недарма місцеві жителі регулярно виходять на мітинги, вимагаючи притягнути до відповідальності місцевих чиновників і депутатів, які роздають направо і наліво міські землі під забудову, ігноруючи часто вимоги закону і питання безпеки.

Квіткове місто

Місто Ірпінь розташоване всього за 26 кілометрах від Києва. На карті воно з’явилося у 1899 році, як дачне селище залізничників і отримало назву від тамтешньої річки. Селище було розташоване серед соснового лісу. Згодом тут відкрилися санаторії, а також будинки відпочинку і творчості. В Ірпені любила проводити час літературна і музична богема: відпочити і набратися натхнення до передмістя Києва приїжджали письменники, музиканти та художники .

У цьому курортному селищі жили Леся Українка, Панас Мирний, Микола Лисенко, Марія Заньковецька. В радянські часи у місцевому будинку письменників творили Остап Вишня, Михайло Стельмах, Олесь Гончар, Максим Рильський, Павло Тичина, Андрій Малишко, Володимир Сосюра. Тут набирався натхнення для своїх фільмів режисер Олександр Довженко. У 1930-х роках в Ірпені гостював майбутній Нобелівський лауреат Борис Пастернак.

У цьому ж курортному селищі під Києвом провів своє дитинство і відомий письменник Микола Носов, автор знаменитого «Незнайки». Саме Ірпінь став прообразом Квіткового міста в його творах .

А ось річка Ірпінь, на якій стоїть місто, як стверджують джерела, свого часу навіть колись була судноплавною. Протяжність цієї водної артерії становила понад 160 кілометрів, і у 19 столітті в ній ще водилося близько 60 видів риби.

Сьогодні від лісу в Ірпені лишається все менше, а річка Ірпінь перетворилася місцями на каламутне болото. Та й саме місто вже ніяк не можна назвати «квітковим». Причина — у жадібності людей, котрі перетворюють його в бетонні джунглі.

Річка — джерело грошей

Вчені стверджують, що вода — це основа життя. Тільки ось для керівників Ірпеня — це, перш за все, джерело грошей. Причому, з річки у буквальному сенсі вичавлюють всі соки заради будівництва житлових комплексів та інших «нагальних потреб». Ось приклади.

У 2017 році з заплави річки Ірпінь почали продавати чорнозем. Місцеві жителі і вчені-екологи забили на сполох. Як виявили журналісти, реалізацією ірпінської землі зайнявся підприємець і депутат Ірпінської міськради Микола Куровський, член команди вже колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Землю знайшли на виробничій базі підприємця біля дачного селища Мощун. Сам Куровський стверджував, що він, нібито, закону не порушував. Але, як зазначили вчені, в місцях, де зняли ґрунт, територія починає заболочуватися, а екології регіону завдано значної шкоди.

Крім зняття чорнозему в заплаві Ірпеня зафіксовано і незаконний видобуток торфу. Так, в грудні 2018 року депутат Ірпінської міськради Лаврентій Кухайлешвілі повідомив , що написав заяву в прокуратуру за фактом незаконного видобутку торфу і за його заявою завели кримінальну справу. Тоді зупинити браконьєрство вдалося. Але браконьєри не заспокоїлися і через деякий час знову повернулися до свого «бізнесу». За словами Кухайлешвілі, дозвіл на видобуток торфу надала місцева міськрада, чим явно перевищила свої повноваження. Такий дозвіл може давати тільки профільне міністерство.

Із захисником річки незабаром поквитались і спалили автомобіль. А нещодавно видобуток торфу з Зовсім знову відновився, і місцеві активісти знову б’ють тривогу.

Але торф і чорнозем це ще «квіточки». У річці Ірпінь, що перетворилася в струмок, почала масово гинути риба. Про це повідомляла в facebook журналістка Михайлина Скорик-Шкаровська. За її словами, риба вмерзла в лід через низький рівень води. Про масовий мор риби в Ірпені неодноразово заявляли й інші очевидці.

Але і це ще не найстрашніше. Головним ударом по річці Ірпінь стала тотальна забудова її заплави житловими мікрорайонами, що, фактично, веде до повного знищення унікальної місцевої екосистеми.

Як заявляють вчені, масштабна забудова заплави річки може навіть призвести до глобальної екологічної катастрофи — затоплення частини висотних і житлових будинків.

У особливій небезпеці жителі багатоповерхівок, які зараз будуються біля річки зусиллями екс-мера Карплюка. Справа в тому, що заплавні землі призначені виключно для ведення сільського господарства. Адже там на рівні від 30 см до 2 метрів знаходяться ґрунтові води. А це означає, що вся територія заплави відноситься до потенційно підтоплюєваної, і зводити новобудови тут категорично заборонено. Але, очевидно, тільки не для команди Володимира Карплюка, для якої все це порожні слова .

Місцевий «Карабас» Карплюк

У творах Носова Квітковому місту, в якому жили його герої, нічого не загрожувало. Власне, схожим на нього був і Ірпінь . Доки в ньому не з’явився свій «Карабас- Барабас» — Володимир Карплюк. З того часу спокійне і зелене колись місто стрясають протести ошуканих інвесторів, війни з «тітушками», боротьба за збереження зелених насаджень.

Справедливості заради відзначимо, що у появі місцевого «Карабаса» частково винні і самі мешканці Ірпеня, котрі обрали його в 2014 році мером міста. Проголосувавши за Карплюка незважаючи на те, що він був креатурою Партії регіонів . Звичайно, після Євромайдану, він швиденько перевзувся і став членом відомої на місцевому рівні партії «Нові обличчя», яку, втім, пов’язують з колишніми «регіоналами», екс-мером Києва Черновецькимта іншими одіозними особами.

На посаду голови Ірпеня Карплюк балотувався тричі, проте першого разу в 2010 році вибори програв. Але в 2014-му , на позачергових виборах, він зумів переконати ірпінську громаду своїми красномовними обіцянками і обійняв крісло міського голови, набравши 31% голосів. При цьому, ідучи в мери, Карплюк без сорому задекларував 67 (!) квартир.

Тут важливо згадати, що в 2010-11 роках Карплюк встиг попрацювати заступником з економіки голови міста Буча Анатолія Федорука, який був його кумом.

Саме в Бучі куми почали відпрацювання схем із земельними ділянками та лісом, які потім будуть розслідуватися, як шахрайські . Представники Центру по боротьбі з корупцією розповіли про те, як в Бучі відбувалася приватизація ділянок на підставних осіб з подальшим перепродажем їх людям, пов’язаним з Федоруком і Карплюком.

У 2011 році куми створили підприємство «Будрегіонінвест», яке зареєстрували на своїх дружин. Потім це підприємство стало основним підрядником новобудов в Бучі.

Ставши мером Ірпеня, Карплюк поширив цю практику і там.

Не можна сказати, що правоохоронні органи нічого не робили. Ірпінський «Карабас» став фігурантом декількох десятків кримінальних справ.

2 серпня 2018 року мер Ірпеня подав у відставку, пояснивши своє рішення тим, що має намір балотуватися в депутати Верховної Ради. На щастя зайняти крісло у залі під куполом ВР Карплюку не вдалося. Але, пішовши з посади мера, Карплюк продовжував контролювати ситуацію з протиправною забудовою Ірпеня, через членів своєї команди, які залишилися.

Перелік усіх кримінальних справ Володимира Карплюка, напевно, зайняв би кілька сторінок тексту. Назвемо лише деякі з них.

Ще працюючи заступником мера Бучі, Карплюк став фігурантом справи про порушення правил експлуатації вантажопідіймальних кранів при проведенні будівельних робіт. Порушення правил техніки безпеки призвело до смерті людини.

У грудні 2017 року, Володимиру Карплюку вручено підозру щодо участі у злочинному угрупованні. Київська обласна прокуратура пред’явила Карплюку звинувачення відразу за декількома статтями КК України:

— ч. 1 ст. 255 (створення, керівництво злочинною організацією з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів; ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великому розмірі у складі злочинного угруповання); ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 205 (придбання суб’єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності); ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358 (підробка документів); ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (службове підроблення).

Тільки за цими двома кримінальними справами Карплюка можна було б на десяток років запроторити за ґрати . Але, українське правосуддя досі зробити це не наважилося.

У січні 2021 року прокуратура направила до суду ще один обвинувальний акт стосовно колишнього мера Ірпеня. Карплюка звинувачують у службовій недбалості. Розслідуванням встановлено, що в липні 2017 року екс-мер підписав акти приймання виконаних робіт з капітального ремонту дороги на одній з вулиць Ірпеня. В результаті підряднику було перераховано бюджетні кошти в сумі понад 2,7 млн грн за роботу. Але насправді ремонт дороги виконаний не був. Детальніше про махінації Карплюка розповідали свого часу місцеві журналісти.

Нью-Васюки

За три роки перебування в кріслі мера Ірпеня Володимир а Карплюка в місті різко зросла кількість населення. Це і зрозуміло, оскільки в передмістя Києва кинулися тисячі охочих купити відносно недороге житло.

За даними Управління статистики в Київській області у 2018 році в Ірпені було здано в експлуатацію 184 736 м² житла. Це ненабагато менше, ніж в схожих за розмірами Броварах, Борисполі та Бучі разом узятих.

Забудованики проти екології - Як Ірпінь перестав бути квітковим містом

За даними порталу Лун.юа станом на квітень 2021 року в Ірпені можна придбати квартири в 71 житловому комплексі різного ступеня готовності. Більша кількість новобудов зводиться тільки в Києві.

У гонитві за «золотим ключиком» інвестори житла ведуться на рекламу забудовників, де розписують Ірпінь як якісь «Нью-Васюки».

Ось що, наприклад, пише на своєму сайті будівельна група «Синергія»:

«Ірпінь — місто для життя!»… «Розташування Ірпеня в курортній зоні і в безпосередній близькості до Києва з усіма перевагами столичного життя, приваблює сюди все більше молодих людей і сімей з дітьми»… «Парки Ірпеня заслуговують на особливу увагу, адже такого розмаїття буйної зелені, доглянутих доріжок і актуальних концептів Ви не зустрінете ніде!»… «Міська набережна стала таким місцем тяжіння городян і гостей міста».

Але, в реальності все виявляється не так. Вікові дерева заради забудови вирубуються, а річка перетворилася в брудний струмок.

Сокирою по екології

Для будь-якої справи, чи це законний бізнес, чи продаж квадратних метрів в будинках, побудованих на протиправно виділеної землі, важлива «картинка». Цим принципом керувалася і команда Володимира Карплюка. У 2014 році на трасі з Києва до Ірпеня з’явилося безліч білбордів, що рекламували комфортне житло у 15 хвилинах їзди від столиці. Причому ціни на це житло обіцяли набагато нижче, ніж в Києві. Проекти належали «Орлан — Інвест Груп» і Будівельній групі «Синергія». Обидві ці компанії пов’язують якраз з Володимиром Карплюком, хоча їх власниками є інші люди.

В результаті виявилося, що майже всі ці проекти забудови стали скандальними. А реклама — обдурюванням. Ось лише кілька епізодів.

У липні 2015 року розпочали вирубувати лісові насадження на вулиці Єсеніна, 30. На цьому місці «Орлан» планував звести ЖК «Єсенін». Місцеві захисники природи намагалися врятувати вільховий гай від вирубки, проте в справу вступили «тітушки» і був жорстоко побитий один з активістів.

Справа в тому, що ця ділянка без громадських слухань та дозвільних документів була передана міськрадою в оренду КП «Ірпеньстройінвестбуд». Потім землю передали в суборенду будівельної компанії «Орлан-Інвест Груп». А потім забудовнику було надано дозвіл на вирубку дерев.

Будівництво житлового комплексу продовжилося, і почалися судові розгляди. Вони проходили з перемінним успіхом. Спершу вдалося призупинити будівництво.

Потім забудовник оскаржив це рішення у вищій судовій інстанції, яка і визнала зведення ЖК, нібито, законним. Пізніше в суді з’ясувалося, що Ірпінська міськрада взагалі не мала права розпоряджатися земельною ділянкою, оскільки він не знаходиться в межах міста.

Поки тривали розгляди, комплекс був побудований, а «Орлан-Інвест» почав реалізацію проекту ЖК «Єсенін-2».

До речі, скандальним вийшов і другий проект «Орлана» ЖК «Chehov Парк Квартал». 16 січня 2018 Київський окружний адміністративний суд визнав незаконними містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.

На даний час, як зазначає сайт Лун.юа, будівництво цього ЖК заморожено, а продаж квартир припинена.

Заслуговує на увагу і проект будівельної групи «Синергія».

28 серпня 2019 року керівник компанії Ігор Оверко пафосно презентував ЖК «Синергія Сіті». Цей проект обіцяв бути масштабним. У складі комплексу планувалося звести 72 (!) багатоповерхових будинки. Навіть в Києві таке рідкість. ЖК «Синергія Сіті» планувалося будувати саме в заплаві майже обмілілої річки Ірпінь.

Але, як вже зазначалося вище, в заплаві річки будівництво будинків категорично заборонено, та до того ж і небезпечно. Однак, для «команди Карплюка» це не перешкода.

Депутати Ірпінської міськради в грудні 2018 роки без обговорення і зі скандалом внесли зміни в генеральний план Ірпеня, «узаконивши» забудову зелених зон і збільшивши висотність новобудов. На прийняття документа депутати витратили всього 23 секунди.

Причому, діяли народні обранці за обкатаною вже раніше схемою. Вони змінили цільове призначення землі, що для рекреаційних зон може робити тільки Кабмін.

Прокуратура Ірпеня оскаржила рішення про виділення землі під будівництво ЖК «Синергія Сіті», а слідчий суддя Ірпінського міського суду 13 вересня 2019 року наклала арешт на шість земельних ділянок загальною площею понад 29 гектарів, які належать двом фізичним і двом юридичним особам.

Через численні порушення містобудівного законодавства ДАБІ зупинила будівництво ЖК «Синергія Сіті».

16 січня 2020 року рішенням Печерського районного суду Києва арешт на земельні ділянки було скасовано. Таким чином, будівництво об’єкта було продовжено.

Варто згадати і інші яскраві епізоди щодо забудови міста. Наприклад, будівництво мікрорайон а «Благодатний», який також вважають однією з найбільших будівельних афер Ірпеня. Ошукані інвестори, програвши суди на місцевому рівні, змушені проводити акції протесту і звертатися до Верховного суду України.

Епілог

Хоча Володимира Карплюка в керівництві міста Ірпеня вже немає, справа його живе. Після відходу скандального градоначальника, в.о. мера стала його соратниця Анастасія Попсуй, яка відразу ж потрапила в будівельний скандал.

Попсуй пообіцяла городянам побудувати школу. Причому, як вона стверджувала, для розробки проекту залучили відомого італійського архітектора. Насправді замість школи почали будувати чергову багатоповерхівку.

У жовтні 2020 року жителі Ірпеня знову наступили на ті ж граблі, обравши новим мером міста соратника Карплюка Олександра Маркушина. Він балотувався від партії «Нові обличчя». За Маркушина віддали голоси 45,42% виборців.

Зрозуміло, що з приходом Маркушина в Ірпені нічого не змінилося. Більш детально про перші 100 днів нового мера розповіли в громадському русі «Чесно».

Із найсвіжіших подій — 7 квітня 2021 року на сторінці спільноти «Новини Ірпеня» в Facebook з’явилася інформація про чергову новобудові — ЖК «Бургундія» . Як відзначають в повідомленні, зводить житловий комплекс ТОВ «Відважних», власниками якого є екс-мер Карплюк і його бізнес-партнер Співак. Будівництво почали на земельній ділянці Наталії Бойчук, яка входить до найближчого оточення Карплюка.

А наступного дня, 8 квітня 2021 року, під стінами Ірпінської міськради пройшов мітинг проти хаотичної забудови міста.

На сьогоднішній день «завісу» в справі тотальних забудов Ірпеня «Карабаса»-Карплюка опускати рано. Адже його зусиллями квітуче колись місто перетворюється на бетонну гетто. Заради отримання прибутку забудовники продовжують зводити житлові будинки, не вважаючи за потрібне побудувати школи та дитячі садки, яких катастрофічно не вистачає.

Наприклад, в минулому році в ірпінських школах було 6338 місць, в реальності ж навчалося 8176 школярів. Усі дитячі садки міста розраховані на 1838 місць. А згідно з відомостями Ірпінської міськради їх потрібно 3038.

Крім того, такої кількості новобудов вже не витримують системи життєзабезпечення міста. Але найстрашніше, що при будівництві житлових комплексів знищується і рекреаційна зона колись курортного міста.

Так чи варто налаштовуватися за «золотим ключиком» до Ірпеня? Відповідь на це питання очевидна.

Джерело