Заговорили гармати. На Донбасі знову стріляють

Фото: facebook.com/pressjfo На Донбасі знову стріляють

У зоні Операції об’єднаних сил найбільше загострення за останні місяці, обстріли почастішали.

  Формально ще з липня 2020 року на Донбасі діє режим тиші. Однак, за півроку умовного перемир’я в зоні Операції об’єднаних загинули 12 українських військових. Причому семеро з них вже в 2021 році. В останні тижні на Донбасі знову гаряче.   Корреспондент.net розбирався в подіях на фронті.  

Працюють снайпери

  У січні від куль снайперів на Донбасі загинули троє українських військових. У перший тиждень лютого ситуація загострилася ще більше: обстріли стали щоденними.   2 лютого снайпер важко поранив військовослужбовця ЗСУ біля Торецька, в районі селища Шуми. Він помер у лікарні, незважаючи на надану допомогу.   6 лютого загинуло ще двоє українських військових, один був важко поранений. Вони підірвалися на невідомому вибуховому пристрої в районі Мар’їнки.   7 лютого в ООС повідомили про рекордну хвилю атак з початку місяця — за попередню добу ЗСУ зафіксували 13 обстрілів своїх позицій. Через масований вогонь троє українських військових отримали поранення.   У штабі Операції Об’єднаних сил виявили облаштування противником нових інженерних споруд в районі населеного пункту Кримське Донецької області.  

 

Що це все означає

  Олексій Арестович, радник з інформаційної політики української делегації в мінській Тристоронній контактній групі, 2 лютого заявив, що не бачить причин говорити про зрив перемир’я — лише про порушення режиму припинення вогню.   «Бувають дні, коли не стріляють взагалі жодного разу. Бувають дні, коли стріляють, ранять і вбивають наших бійців, — характеризував Арестович ситуацію на Донасі. — Для того щоб заявити, що режим припинення вогню зірвано, потрібно, мені здається, щоб сторони повернулися до ведення бойових дій на не менше ніж два тижні, і можна було констатувати, що всі міжнародні механізми з повернення сторін до дотримання режиму не подіяли — ось тоді лідери нормандської четвірки констатують, що режим зірваний. А зараз ми можемо говорити про порушення режиму в більшій чи меншій мірі».   Значно різкішу заяву зробив голова української делегації в мінській ТКГ Леонід Кравчук.   В ефірі телеканалу Україна 24 Кравчук констатував, що загострення на Донбасі призводить до регулярних бойових втрат, тому на дії противника слід відповідати дзеркально.   «Якщо ми подивимося на останні події, то вони очевидні. Вчора і сьогодні вбивають наших солдатів, стріляють, причому вже з 120-мм мінометів, тобто, порушують всі можливі і неможливі домовленості. Я скажу свою думку, я б діяв дзеркально: на кожен постріл відповідати пострілом. Не треба вигадувати, що це провокація — не провокація. Постріл є постріл. Якщо вони стріляють, відповідати повинні так само. Не треба чекати, поки когось уб’ють або ранять. Вони використовують будь-які можливості, щоб провокації перетворювати в реалії. Тобто, звинувачувати Україну, вимагати від України і стріляти в солдатів України. Чому ми повинні спостерігати і робити вигляд, що цього не відбувається? Має бути відповідна жорстка реакція у всьому, інакше вони будуть розуміти, що наші поступки — це ознака нашої слабкості», — заявив Кравчук.  

Причому тут канали?

  Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков натякнув в ефірі телеканалу 1+1, що на рішення про введення санкцій відносно трьох українських інформаційних телеканалів потрібно дивитися через призму загострення на Донбасі.   «Напередодні що відбувалося? Що обговорювалося на тому ж засіданні РНБО (про санкції), в кабінеті президента. Президент був змушений Хомчака (головнокомандувача ЗСУ) негайно відправити на схід, на лінію фронту. Тому що у нас там відбувається різке загострення ситуації за останній тиждень. Ніякого мирного процесу вже немає. Діють снайперські пари, діють міномети, обстріли. Війна йде», — заявив Аваков.  

Дії Росії

  В окупованому Донецьку в кінці січня пройшов так званий форум «Русский Донбас», на який зібрали ватажків самопроголошених «ЛДНР», двох депутатів Державної думи РФ, які перебувають під санкціями Заходу, сім’ю головного редактора RussiaToday Маргарити Симоньян і пару сотень делегатів та почесних гостей з Росії.   На форумі говорили про розширення територій самопроголошених республік до адміністративних кордонів Донецької і Луганської областей. Говорили як про стратегічну мету, реанімувати померлу в 2014 році ідею «великої Новоросії», і навіть обговорювали вихід з Мінських угод.   Тим часом усередині самих самопроголошених республік кажуть про скорочення дотацій з Росії. З 1 лютого в Донецьку на 20% зросли комунальні платежі, на зиму зупинений Донецький металургійний завод (ДМЗ). Борги із заробітної плати на всіх промислових підприємствах і шахтах, відданих у 2017 році під «зовнішній контроль» зареєстрованому в Південній Осетії ЗАТ «Внешторгсервіс», зберігаються на рівні трьох місяців, люди отримують часткові процентні виплати іноді раз у тиждень за вересень — жовтень минулого року.   Зате прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков знову заявив, що Україна є частиною «русского мира».   «Русскій мір» був, залишається і буде залишатися пріоритетною темою для російської держави. Захист цього світу, розвиток відносин з цим світом і різні механізми підтримки цього світу», — сказав він.   Пєсков відповів ствердно на уточнююче питання, чи є Україна для Кремля «русским миром».   «Безумовно, в Україні живе дуже багато росіян і російськомовних, вони всі належать до «русского мира», і культурні, історичні зв’язки, спільні корені заперечувати було б великою дурістю. Ми знаємо, що така лінія — на заперечення цієї спільності — має місце в Україні, але нам це не подобається», — підкреслив спікер глави Кремля.   Нічого хорошого Україні такі заяви, звичайно, не обіцяють.    

Джерело