Записати в дитячий садок - у Раді вирішили поліпшити життя дітей, але недопрацювали

Фото: pixabay.com

Українські парламентарії вирішили змінити правила зарахування дітей до садочків. На початку березня нардепи проголосували у першому читанні законопроект, згідно з яким у дитячі садки в першу чергу повинні приймати тих вихованців, які живуть поруч з установою (за аналогією з чинною процедурою зарахування першокласників). Депутати пафосно запевняють, що в разі остаточного узгодження їх законодавчої ініціативи, «дитячі сади стануть ближчими». Але чи так це насправді, і чи допоможе нова процедура зарахування впоратися з катастрофічним дефіцитом місць в садах, розбирався «Апостроф».

Що пропонують

Народні обранці пропонують внести зміни до закону «Про дошкільну освіту» та встановити, що «кожна дитина має право отримувати дошкільну освіту в установі дошкільної освіти, наближеної до місця її проживання». Правда, законопроект дозволяє, звичайно, вибирати і будь-який інший садок, не обов’язково поруч з будинком.

Черговість зарахування дітей визначає стаття 14-2, якою передбачається доповнити чинний закон. Згідно з цією нормою, в першу чергу на місце в садочку зможуть претендувати діти, які живуть (і це потрібно підтвердити документально) в межах обслуговування конкретного садка. Поруч з ними правом першочергового зарахування користуються діти, чиї рідні брати і сестри вже відвідують обраний садок, а також діти самих працівників дошкільного закладу.

Що це дасть? У теорії, як пояснюють самі автори законопроекту, це знизить корупційні ризики, пов’язані із зарахуванням дітей в дитсадки. Адже часто, якщо садок популярний і має гарну матеріально-технічну базу, в нього набирають дітей по батьківським «зв’язкам», а не за територіальним принципом. Якщо ж буде дотриманий територіальний принцип, то претендувати на місце в садочку зможуть всі діти району, незалежно від матеріального становища їхніх батьків. Але тут є дві…

Істотні проблеми

По-перше, територіальний принцип заповнення садочків вже прописаний в чинному законодавстві (привіт нардепам, які цього не знали). Процедура прописана в постанові Кабміну №305 від 12 березня 2003 року. У документі сказано, що правом першочергового зарахування в державні (комунальні) садки користуються діти, які проживають на території обслуговування садка. Щоб скористатися цим правом, необхідно пред’явити документи про реєстрацію, наприклад, прописку. Втім, це навряд чи допомагає виключити корупційну складову, адже купити прописку в інтернеті не складає особливих труднощів.

«У нас є прописки в Шевченківському, Оболонському, Святошинському районах Києва, — розповів» апостроф «оператор одного з сайтів, де продають такі реєстрації. — Якщо Святошинський, то у нас прописка — це проспект Перемоги 101/2. Якщо школа або садочок потрапляє під цю адресу, то ніяких проблем. Але ви спочатку дізнайтеся, тому що вже не перший телефонуйте з таким питанням. Прописка коштуватиме 2 тисячі гривень на 6 місяців «.

До речі, дитячий садок взагалі може і не закріплювати за собою ніяких територій. Постанова №305, звичайно, вказує, що діти, які проживають на території обслуговування державного садка, мають право першочергового зарахування, але тільки в тому випадку, якщо територія обслуговування встановлена засновником садка.

По-друге, найчастіше буває так, що садок, який найближче до дому, вже тріщить по швах і просто нездатний приймати нових дітей. І навіть липова прописка тут не допоможе.

Записати в дитячий садок - у Раді вирішили поліпшити життя дітей, але недопрацювали

Фото: pixabay.com

«В єдиному комунальному садку у нас групи забиті: там по 50-60 дітей, але ходить, звичайно, половина, так як інша половина хворіє. Якби ходили всі і відразу, я не знаю, що б було», — скаржиться «Апострофу» мешканка села Софіївська Борщагівка Юлія.

У такій патовій ситуації законопроект пропонує батькам звертатися в «орган, у сфері управління якого перебуває заклад дошкільної освіти». Цей орган повинен «невідкладно» запропонувати батькам на вибір ще кілька садочків, максимально наближених до дому.

Але проблема в тому, що і в інших садочках, «максимально наближених до дому», також може не бути місць.

«Перед місцевими виборами сільський голова з помпою відкрив новий садок в ЖК «Затишний квартал». Але вибори пройшли, сільського голову знову переобрали, а новий садок так і не запрацював, — додає мешканка Софіївської Борщагівки. — Справа в тому, що приміщення під садок дійсно є, воно просто відмінне, тільки ось персоналу там немає. На ті гроші, за які пропонує вихователям працювати сільрада, ніхто йти не хоче. Спочатку було домовлено, що батьки будуть доплачувати по 1,5 тисячі гривень на місяць, нібито в якості благодійного внеску, і на ці кошти буде утримуватися персонал. Ну, 1,5 тисячі — це не 10 тисяч, як в приватному садку, тому всі погодилися. Але потім адміністрація відмовилася від такого варіанту. Мовляв, не зовсім це законно і таку «благодійність» вони не зможуть провести на паперах. Але навіть якби сільрада і виділила більше грошей на зарплату персоналу, то садок розрахований на 186 місць, а в чергу записалися вже понад 300 дітей. Це просто жах».

Математика чиновників

Така ситуація є типовою для великих міст України. Наприклад, за даними директора столичного Департаменту освіти Олени Фіданян, у 2020 році черга в дитсадки Києва становила 1,8 тисячі осіб.

Виходить так, що замість того, щоб створювати нові місця в садочках, реально наближаючи доступність дошкільної освіти, чиновники просто «переставляють» дітей з місця на місце, називаючи це «турботою про дітей».

«Від перестановки доданків сума не змінюється. Від нової процедури зарахування ніяк не зменшиться кількість дітей-дошкільнят і не збільшиться кількість місць у садочках, — каже «Апострофу» директор однієї з приватних освітніх установ Тамара Шевченко. — Від дефіциту місць можна позбутися тільки шляхом їх створення. Тобто будувати нові державні садки та створювати розумні умови для розвитку приватних. Приватні сади орендують комерційні приміщення по величезній вартості. Не завадило б втрутитися державі і надати певні пільги».

Записати в дитячий садок - у Раді вирішили поліпшити життя дітей, але недопрацювали

Фото: Getty images

А ось зі створенням нових місць, як зазвичай, одні провали. У пояснювальній записці автори законопроекту перекладають всю відповідальність на місця: «для забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів дошкільної освіти».

А на місцях запевняють, що «за відсутності державної субвенції або іншого фінансування дошкільної освіти, законопроект не матиме позитивного впливу», — значиться у висновку Асоціації міст України.

У Міносвіти запевняють, що працюють над новими місцями в дитсадках, не покладаючи рук. Відповідно до звіту Сергія Шкарлета за 2020 рік, в країні було створено додатково 13 тисяч місць в закладах дошкільної освіти. Не так вже й мало. Але це дивлячись як рахувати.

Наприклад, за інформацією з сайту МОН, в тій же Софіївській Борщагівці у 2020 році було відкрито два нових садочки на 280 місць. Формально, садки дійсно є: в ЖК «Затишний квартал» і «Софія Київська». Але як «працює» дитсадок у «Затишному кварталі», ми вже знаємо. А комунальний садок в ЖК «Софія Київська» з 9 березня тільки починає набір вихованців, та й то всього в дві групи по 20 дітей кожна. Ось і виходить, що в теорії у чиновників все красиво, але на практиці місць немає.

Джерело