Зеленський і коронавірус - як влада намагалася зупинити ковід і що вийшло

Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Рівно рік тому, 3 березня, в Україні зафіксували першого хворого COVID-19. З тих пір тільки офіційно перехворіло понад 1,3 млн українців, а за неофіційними даними — перенести вірус могли близько 50% громадян країни. Ми навчилися жити в масках і дистанціюватися один від одного, частіше мити руки і носити з собою антисептик, пережили кілька локдаунів (від найжорсткішого — до найбезглуздішого), аплодували лікарям і вкотре переконалися в некомпетентності нашої влади. Як Україна пережила цей рік, і що на нас чекає далі — у матеріалі «Апострофа».

Бійня в Нових Санжарах і бунт у Чернівцях

Коронавірусна історія в Україні почалася ще за півтора тижні до першого офіційного випадку захворювання — з Нових Санжар.

Про новий вірус SARS-CoV-2 стало відомо в кінці грудня 2019 року в Китаї. Епіцентром епідемії стало місто Ухань, де в заручниках опинилися не лише місцеві жителі, а й тисячі іноземців, серед яких були і українці.

Поки інші країни оперативно евакуювали своїх громадян з охопленої небезпечним вірусом країни, українська операція з порятунку наших громадян у лютому постійно зривалася — то з технічних причин, то через неможливість забезпечити належний захист від інфекції.

Нарешті, в ніч з 19 на 20 лютого, літак з нашими громадянами вилетів з Китаю в Україну. І тут почалося найстрашніше. Весь місяць українці критикували владу за провальну евакуацію, але щойно літак вилетів в Україну, у кількох областях місцеві жителі влаштували бунти проти поселення своїх співгромадян на самоізоляцію в місцевих шпиталях або санаторіях.

В якості карантинної зони зрештою був обраний санаторій Нацгвардії в селищі Нові Санжари Полтавської області. За тим, що відбувалося далі, кілька днів спостерігала не лише вся Україна, а й увесь світ.

Місцеві жителі вийшли на протест і почали активно перекривати дороги тракторами та іншою сільгосптехнікою. У зв’язку обстановкою, яка погіршувалася у кожну хвилину, в селище прибув міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, але людей це не заспокоїло. Увечері 20 лютого поліція почала розчищати в’їзд до Нових Санжарів для проїзду автобусів з евакуйованими. Була застосована бронетехніка, зокрема БТР, за допомогою якого нацгвардійці намагалися розблокувати дорогу. Протестуючі кидали каміння в силовиків. У підсумку, в селище під охороною силовиків почали в’їжджати автобуси з евакуйованими. Демонстранти закидали автобуси з людьми пляшками і камінням, але все ж українців змогли розмістити в санаторії.

Дивіться: Як українці з Уханя оселилися в Нових Санжарах: фото, відео і всі подробиці

Втім, вже на наступний день ситуація в Санжарах стабілізувалася. Багато місцевих жителів обурювалися тим, як ЗМІ висвітлювали події, і лаяли владу за недостатню комунікацію з людьми.

Жодного уроку з цієї ситуації наша влада не винесла. Нагнітання ситуації навколо COVID-19 зростало, і перший випадок захворювання в Чернівцях теж обернувся обуренням серед місцевих жителів. Уражений чоловік був негайно госпіталізований в інфекційне відділення, а ось його дружина, у якої не було ніяких симптомів, залишилася вдома на самоізоляції, але ненадовго. У той же день, 3 березня, сусіди жінки влаштували бунт під багатоповерховим будинком, з вимогою їй забратися звідси. Запевнення з боку медиків і представників місцевої влади, що жодної небезпеки немає, і за жінкою буде вестися спостереження, не змогли заспокоїти її сусідів. У підсумку, жінка вирушила на обсервацію в лікарню.

А от наступні випадки зараження в різних областях України викликали все менший ажіотаж. Влада спочатку не змогла комунікувати з людьми і пояснити їм, що це за хвороба, як вона передається і наскільки небезпечна. А до того моменту вже деякі дані про ковід все ж були відомі. Але на тлі кордонів, які закривалися, зростаючих випадків захворюваності в Італії, нагнітання панічних настроїв, люди були налякані, а на весь світ їх показали просто варварами.

Зеленський і коронавірус - як влада намагалася зупинити ковід і що вийшло

Протест в Нових Санжарах Фото: Getty images

«Психологічний» локдаун

11 березня Кабмін ввів загальнонаціональний карантин. Обмеження передбачали закриття навчальних закладів, заборону масових зібрань кількістю понад 200 осіб і закриття авіасполучення з деякими країнами.

З 25 березня 2020 року уряд оголосив режим надзвичайної ситуації на всій території країни. По суті, в Україні перестало працювати все, крім аптек, заправок і продуктових магазинів. У Києві, Харкові та Дніпрі закрили метро, а наземним громадським транспортом могли користуватися лише медики, рятувальники, правоохоронці, фахівці сфери ЖКГ, продавці продуктових магазинів і аптек, а також співробітники стратегічних підприємств.

Всі ці заходи були покликані зупинити поширення COVID-19 в Україні і дозволити системі медицини підготуватися до напливу хворих. Але пізніше в уряді пішли ще далі, заборонивши українцям гуляти з дітьми на дитячих майданчиках і в парках. Хоча інфекціоністи стверджували, що на відкритому повітрі ймовірність зараження мінімальна.

І тільки в травні, коли карантинні обмеження почали потроху послаблювати, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко зізнався, що парки і сквери на період карантину закривали для психологічного впливу на українців.

«Не повинно бути такого відчуття, що все безпечно, потрібно, щоб люди більше психологічно готувалися до того, що треба дотримуватися карантину. Відчуття тривоги», — пояснив тоді Ляшко.

Після цієї заяви лідери громадської думки зійшлися на тому, що ці дії лише підірвали довіру до влади. А в майбутньому це може привести (та й призвело) до того, що українці просто не будуть дотримуватися вимог уряду. Крім того, сам жорсткий карантин був введений з порушенням норм Конституції, що в серпні було визнано Конституційним судом України. Це дозволило сотням українців подати в суд і вимагати компенсації від влади.

«Ковідний» фонд на дороги і поліцію

У квітні 2020 року уряд ухвалив рішення про створення Фонду по боротьбі з коронавірусом, на який було виділено майже 65 мільярдів гривень. Сама по собі це дуже непогана ідея, і дуже навіть потрібна. Ось тільки найбільше коштів з Фонду отримала не сфера охорони здоров’я, а Державне агентство автомобільних доріг («Укравтодор»).

На будівництво було виділено 26,2 млрд гривень, в той час як Міністерству охорони здоров’я дали лише 21,8 млрд. Пояснення від українського президента Володимира Зеленського прозвучало досить просте: «щоб швидкі швидше добиралися до хворих».

Ось тільки швидкі часто у нас переміщаються по місту і в межах області. Умовно кажучи, щоб перевезти хворого на коронавірус з району його проживання, в район, де є лікарня з вільними місцями. А «Укравтодор» у нас відповідає за дороги міжнародного, національного та регіонального рівня. Тобто президент розраховує, що хворого зможуть швидко перевезти з Миколаєва до Одеси, наприклад.

Найбільш ймовірно, що гроші були виділені під президентський проект «Велике будівництво», метою якого був ремонт 4200 км доріг по всій Україні.

До того ж, «Укравтодор» став лідером в освоєнні виділених «ковідним» фондом грошей — 98%. А МОЗ зумів освоїти лише 82%. І це в той час, коли медики недоотримали свої виплати, в лікарнях відсутні кисневі маски, а хворі на коронавірус самі купували собі ліки.

Зеленський і коронавірус - як влада намагалася зупинити ковід і що вийшло

«Велике будівництво» на Буковині Фото: president.gov.ua

Ще одним з рекордсменів з освоєння «ковідних» грошей стало МВС. З 5 млрд гривень там витратили 4,7 млрд на доплати працівникам поліції, службовцям Національної гвардії і прикордонникам.

Загалом, весь рік українці диву давалися тому, куди розійшлися гроші на боротьбу з коронавірусом. А Зеленський взагалі заявив, що в Україні не було спеціального Фонду по боротьбі з COVID-19.

«Не існував окремий фонд — його не було. Ковідний фонд — це були всі програми, які ми об’єднували і поставили рамки «не можна брати звідти гроші», — сказав президент і додав, що гроші звідти виділялися лише на найбільш пріоритетні напрямки.

До слова, на 2021 рік взагалі хотіли відмовитися від «ковідного» фонду. Але після консультацій було ухвалено рішення про створення спеціального фонду, звідки будуть братися гроші на вакцинацію, підтримку медиків, зокрема на збільшення їм заробітних плат.

Карантин вихідного дня і післяноворічний «локдаун»

У листопаді уряд «відзначився» введенням карантину вихідного дня. Обмеження включали в себе заборону на роботу ТРЦ, ресторанів, кінотеатрів, діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, роботу непродовольчих магазинів та інше.

На фоні введення жорстких карантинних обмежень в країнах Європи і різкого зростання хворих на коронавірус, ідею Кабміну сприйняли досить скептично. А глави багатьох українських міст взагалі публічно відмовлялися виконувати постанову Кабінету міністрів. Не зрозуміли вони такої ініціативи і фахівці в медичній сфері, багато з яких наполягали на введенні повного локдауну, як це відбувалося у низці європейських країн. Але уряд вирішив піти своїм шляхом.

Також дивно вони вчинили і з «новорічним» локдауном. Поки вся Європа продовжувала жорсткі обмеження на Новий рік, в Україні вирішили на повну відгуляти новорічно-різдвяні свята, після чого був запроваджений тритижневий локдаун з 8 січня.

Правда, обмежень так ніхто й не помітив. Хіба що крім розважальної і ресторанної сфери, які таки закрили. Відкритими залишилися і гірськолижні курорти, серед яких особливо популярним був Буковель. Крім підйомників і прокату спорядження там продовжували працювати і ресторани, хоча на період карантину діяла заборона на їх діяльність. І попри те, що всі прекрасно знали, що бізнес в Буковелі порушує рішення Кабміну, свої різдвяні свята там провів навіть Зеленський.

У підсумку, на кінець лютого ми отримали спалах захворюваності в Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Про те, що виною тому став, зокрема, знаменитий гірськолижний курорт, визнали і в Офісі президента. І тільки коли ситуація дійшла до критичної точки, у Франківській ОДА прийняла рішення закрити для відвідин кафе, бари і ресторани на території курорту.

Провал старту вакцинації

Ще один камінчик в бік влади — вакцинація. У той час, як у всьому цивілізованому світі масова вакцинація населення стартувала в кінці 2020 — на початку 2021 року українців з екранів телевізорів годували обіцянками про швидке постачання сотень тисяч безкоштовної вакцини Pfizer за програмою COVAX, про заброньовані майже 2 млн доз китайської SinoVac, і про закуплені 12 млн доз британської AstraZeneca і американської Novavax.

Перші партії вакцини повинні були бути в Україні вже до 15 лютого, з цієї дати МОЗ і планував почати масову імунізацію громадян. Але жоден препарат в зазначену дату до нас не прийшов, і главі МОЗ Максиму Степанову довелося особисто летіти в Індію контролювати відвантаження 500 тис доз вакцини CoviShield (аналог британської AstraZeneca).

Нарешті 23 лютого вакцина прибула в Україну, а 24 лютого перші українці отримали щеплення від коронавірусу. 1 березня індійською вакциною в прямому ефірі прищепився і сам Степанов, а на наступний день вакцинувався і Володимир Зеленський.

Зеленський і коронавірус - як влада намагалася зупинити ковід і що вийшло

Володимир Зеленський Фото: president.gov.ua

Якихось конкретних дат щодо постачання вакцини AstraZeneca в рамках ініціативи COVAX в МОЗ вже не називають. Точніше кажуть, що їх немає. 117 тисяч доз вакцини Pfizer, які Україна повинна була отримати в середині лютого, тепер ми очікуємо в березні.

Щодо китайської SinoVac в Україні також розгорівся скандал. На початку лютого НАБУ початок розслідування можливих зловживань під час закупівлі китайської вакцини компанії Sinovac Biotech за допомогою фірми-посередника.

Крім того, з’явилося багато питань і до схеми закупівлі вакцини CoviShield.

Що буде далі?

Пандемія коронавірусу застала зненацька не лише Україну, а й весь світ. Скрізь діяли методом проб і помилок. Було б неправильно говорити, що ми у всьому провалилися. Якщо згадати хоча б першу хвилю захворювання, коли в таких розвинених країнах, як Італія, Іспанія і Німеччина показники щодня били рекорди, а в Україні ситуація залишалася відносно стабільною (але у нас є багато питань до кількості тестувань — оскільки національна програма так і не стартувала). Величезний ріст захворюваності демонстрували і в США.

Однак пізніше європейські країни все ж зуміли активізуватися, відточити систему охорони здоров’я, допомогти бізнесу, який постраждав від локдаунів, підтримати медиків, швидко закупити необхідне для лікування коронавіруса і подумати про майбутнє — забронювати вакцину, яка була ще на початкових стадіях розробки.

Україна ж навіть не одразу змогла захистити своїх медиків і забезпечити їх засобами індивідуального захисту, не кажучи вже про вакцину, перший контракт на поставку який ми підписали лише в грудні минулого року.

Колишній головний санітарний лікар України Святослав Протас вважає, що ми надто вже сподіваємося на наших західних партнерів і це було нашою головною проблемою. Для початку ми самі повинні стати сильнішими і засвоїти уроки зі складної ситуації, організувати власне виробництво і створити резерв.

По-друге, як каже Протас, необхідно було б провести ревізію ухвалених за цей час рішень, наскільки правильними вони були. На його думку, ситуативно нам вдалося змінити деякі речі в кращу сторону, але системних змін так і не відбулося.

«Системно сьогодні нічого не зроблено, хвиля пройшла — все. Мовляв, наступна епідемія — це вже буде не про нас, це вже інші будуть розгрібати. 5 років у нас не готували епідеміологів, на 6 рік провалили держзамовлення, а на 7 рік вже забудуть і про це. Систему санепідембезпеки розвалили, багато говорили про відновлення, і забули, сконцентрувавшись на вакцинації», — зазначає екс-головний санлікар в коментарі «Апострофу».

Пандемія могла стати хорошим стимулом для реформи системи охорони здоров’я, але ми цим не скористалися повною мірою.

За словами колишнього директора Центру громадського здоров’я Володимира Курпіти, це стосується стану українських лікарень, інфраструктури, роботи медиків. Але якісь зрушення є.

«Щоб там не казали, великі сили були вкладені в систему охорони здоров’я. І це все залишиться протягом тривалого часу, і буде служити в подальшому», — сказав він.

Курпіта також виділив хорошу взаємодію в уряді, і оперативне реагування на виклики. Але залишилася проблема в комунікації між місцевою і центральною владою, чиї баталії ми спостерігали протягом всього року.

«Звичайно, це пов’язано з децентралізацією, але, мені здається, що механізм недопрацьований. Поки більшість відповідальності покладено на центральну владу, і це робить її дуже вразливою. Необхідно продумати, як її розподілити», — радить він.

На питання, чи зуміємо ми перемогти коронавірус вже в цьому році, інфекціоністи дають акуратні прогнози.

«Вакцинація призупинить пандемію. Не виключено, що коронавірус стане сезонним захворюванням, і робити щеплення доведеться щорічно. Але позитивний внесок був зроблений», — переконаний Протас.

Звичайно, чим більше українців матиме імунітет до коронавірус — придбаний після хвороби або вакцинації — тим швидше ми подолаємо епідемію.

«Для формування колективного імунітету досить, щоб його мали десь 53-57% населення, це розраховується за відповідною формулою. Офіційно в Україні перехворіло близько 1,5 млн, та ми розуміємо, що ця цифра утричі більша — близько 5 млн. Населення у нас становить 37 млн, щоб отримати хоча б 50% людей з імунітетом, ми повинні вакцинувати не менше 13 млн чоловік», — каже Курпіта.

Наостанок зазначимо, що вакцинація в Україні рухається помірними темпами — за п’ять днів щеплення отримали близько 5 тисяч осіб.

Джерело