Зрив перемир'я на Донбасі - чому Росія пішла на загострення

Український військовослужбовець Фото: УНІАН

Ватажки так званої «Донецької народної республіки» фактично оголосили про вихід з перемир’я, і дозволили своїм бойовикам відкривати вогонь на випередження по позиціях українських військових на Донбасі. Таким чином, «режим тиші», який тривав з кінця липня минулого року, схоже, зірвано. У чому причина активізації бойовиків, якими будуть подальші дії української влади та чи готові наше суспільство і армія до можливого загострення, дізнавався «Апостроф».

Зрив перемир’я

Ставши весною 2019 року президентом України, Володимир Зеленський вирішив вибудовувати нову політику щодо Донбасу. Новообраний президент розраховував домовитися зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Активізувалися переговори ТКГ в Мінську, пройшла зустріч в «нормандському форматі» в Парижі. Сторони домовилися про встановлення перемир’я, відведення військ в трьох визначених точках, відкриття нових КПВВ. Багато чого вдалося втілити в життя.

«Відбувся» нормандський формат «, були певні зрушення, Україна виконувала свої зобов’язання. Ми відкрили два КПВВ, сервісно їх організували, забезпечили надання відповідних послуг. Тобто, ми показали, що ми вважаємо Донбас частиною своєї території, і там живуть наші люди», — зазначив в коментарі «Апострофу» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.

Втім політика поступок «домовитися десь посередині», на яку розраховував Володимир Зеленський, прогнозовано виявилася неефективною. Досвід ведення переговорів з Володимиром Путіним показав, що домовитися з РФ на вигідних для України умовах неможливо.

«У чому був сенс стратегії? Домовитися по-доброму. Але пояснити безперспективність подальшої конфронтації не вийшло. Кремль продовжує вимагати нездійсненного. Не можна домовитися з крокодилом, який хоче вас з’їсти», — розповів в коментарі «Апострофу» військовий оглядач Костянтин Машовець.

Ситуація дійсно зайшла в глухий кут. Ще в середині лютого глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук визнав, що з Росією домовитися неможливо, оскільки Кремль вперто не бажає визнавати себе стороною конфлікту. У Москві вважають себе «посередниками», пропонуючи Києву вступити в переговори з підконтрольними РФ бойовиками «ДНР» та «ЛНР». Крім цього, російська сторона наполягає на виконанні політичної частини Мінських угод (проведення місцевих виборів на окупованій територіях і внесення змін до Конституції, які надавали б ОРДЛО широку автономію) до передачі Україні контролю над кордоном. Така послідовність не влаштовує Київ, оскільки може привести до фактичної легалізації вчорашніх терористів.

З іншого боку, спробу «домовитися» не можна було не зробити, вважають експерти. Таким чином Україна довела своїм міжнародним партнерам, що саме Росія не хоче миру, і не робить жодних кроків для його досягнення.

«Не можна говорити, що стратегія була провальною, оскільки якби ми не спробували цього зробити, то не отримали певного розуміння і підтримки з боку західних партнерів. Це було важливо для демонстрації того, що Україна готова йти на поступки й виконувати взяті на себе зобов’язання. І головним завданням Зеленського якраз і було показати, що РФ цього не робить. І це було досягнуто. Навіть ОБСЄ зазначала у своїх звітах, що Україна справді робила певні кроки, а з боку Росії їх не було. Ми показали, що намагалися рухатися максимально мирним шляхом і знаходити взаєморозуміння, але не вийшло. І тепер ми переходимо до більш жорсткого сценарію», — говорить Ігор Петренко.

Зрив перемир'я на Донбасі - чому Росія пішла на загострення

Співробітники ОБСЄ Фото: Getty images

Причини загострення

Як відомо, на початку лютого РНБО ввів санкції проти народного депутата від ОПЗЖ і найближчого соратника кума Путіна Віктора Медведчука — Тараса Козака. Це призвело до припинення мовлення трьох телеканалів — NewsOne, Zik і «112 Україна», яких пов’язували з паном Медведчуком, котрий просував через них проросійський порядок денний. 19 лютого РНБО включив до списку санкцій самого Віктора Медведчука і його дружину Оксану Марченко. На думку багатьох експертів, таке рішення стало «ляпасом Путіну».

Звичайно, загострення на Донбасі стали пов’язувати саме з цими подіями. «Це пов’язано з санкціями, які були введені проти Козака, а потім Медведчука, санкції по нафтопроводу «Самара — Західний напрямок» та інше. Очевидно, що це і відповідь на яку зараз здатна РФ, в контексті захисту цікавої для себе людини», — говорить Петренко.

У той же час, заява Кравчука про те, що перемир’я зірвано, прозвучало до введення санкцій відносно родини Медведчука.

Однак, загострення почалося набагато раніше, про що раніше в інтерв’ю «Апострофу» заявив голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук. За його словами, обстріли на Донбасі були і до цього, більше або менше. Але з огляду на останні загострення, перший президент України заявив, що перемир’я на Донбасі вже немає.

«Фактично воно порушене. Вони припинили перемир’я самі — по нам стріляють, а кажуть, що порушуємо ми. Ви ж бачите, скільки жертв останнім часом. Що ще вам потрібно, яких аргументів не вистачає?», — заявив він.

То які ж першопричини загострення? Військовий експерт Михайло Жирохов нагадує, що в листопаді-грудні 2020 року сторони збиралися організувати зустріч політичних радників «нормандської четвірки», яка не відбулася через занадто високі вимоги з боку РФ.

«До цієї зустрічі Росія видала українській стороні величезний список вимог, і тільки в разі їх виконання була згодна на цю зустріч. Але після аналізу цих умов оточенням Зеленського, стало зрозуміло, що багато пунктів виконати неможливо, оскільки вони є неприйнятними для патріотично налаштованої громадськості. І вони вирішили їх не виконувати. І зустріч в минулому році не відбулася. А з січня у нас пішло загострення», — говорить військовий експерт.

Ще один момент, який міг посприяти загостренню — тупик в ході переговорів в Мінську, про що також говорять учасники процесу. Росія вже неодноразово намагалася тиснути на українську сторону через активізацію бойових дій на Донбасі.

«Тепер Росія хоче зірвати перемир’я, ведучи вогонь «на випередження», виходячи зі своїх оцінок. Тобто якщо вони вважатимуть, що вогневі позиції української сторони їх не влаштовують, то будуть завдавати артилерійських ударів або вести вогонь зі стрілецької зброї. Таким чином вони будуть провокувати відповідь з нашого боку. Це призведе до активізації перестрілок, а можливо і до локальних сутичок ширшого характеру, а також фактичного зриву не тільки мирного процесу, а й усіх «Мінських домовленостей», — заявив в коментарі «Апострофу» колишній керівник Служби зовнішньої розвідки, генерал армії України Микола Маломуж.

Зрив перемир'я на Донбасі - чому Росія пішла на загострення

Український військовослужбовець Фото: Getty images

Чи буде ескалація

Власне кажучи, загострення йде ще з нового року. За словами Машовця, незважаючи на те, що в зведеннях ООС продовжують писати лише про декілька обстрілів на добу, реальна кількість обстрілів збільшилася в кілька разів. А за січень-лютий загинули 14 військових ЗСУ.

«Є дуже велика ймовірність того, що станеться якась локальна операція по просуванню в сірій зоні. Ми таке бачили і в 2015 році в Мар’їнці, в 2017 в Авдіївській промзоні, в 2018 — на Світлодарській дузі», — не виключає Михайло Жірохов.

У свою чергу, Микола Маломуж вважає, що протистояння на всіх рівнях буде посилюватися, тому що Росія вибирає позицію силового тиску. «Володимир Путін прямо говорить, що сьогодні Україна та її керівництво потрапляють під контроль США і НАТО, не дружніх Росії. Тому немає перспектив для домовленостей. І в Кремлі готові, про що і заявив представник Путіна Дмитро Пєсков, до силового формату. Тобто вони нам прямо погрожують силою. Тому, я вважаю, що сьогодні будуть застосовуватися різні методи провокації — і обстріли, і мінування цивільних об’єктів для того, щоб дестабілізувати ситуацію або навіть призвести до жертв, посіяти паніку. Ми переходимо від стану інформаційної війни до диверсій, використання вибухівки і мін з боку окупанта «, — зазначає колишній глава СЗР.

При цьому з Кремля надійшов ще один, досить тривожний дзвіночок. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков натякнув на відновлення бойових дій в Україні. «Червона риса — це відновлення повноформатних бойових дій. Зараз ми бачимо, що все частіше йдуть обстріли з української сторони. І головне, щоб всі хто може, використовували свій вплив, аби повноцінна громадянська війна не відновилася», — заявив представник глави Кремля.

Чи готові ЗСУ та українці

Дійсно, на тлі пандемії коронавірусу тема війни дещо зникла з інформаційного поля України. Хоча, на думку експертів, українці і армія готові скоріше до локальних операцій, ніж до повномасштабної війни з РФ.

«Українське суспільство не готове до найгіршого сценарію — повномасштабної військової операції з боку регулярних військ РФ. Ми пам’ятаємо, коли подібне вже відбувалося, тоді ми отримали Іловайськ і Дебальцеве. Але такий сценарій малоймовірний. Він не грає на користь РФ, оскільки вони взяли курс на перезавантаження відносин із Заходом і з США. Подібний крок поставить хрест на будь-чому», — говорить Ігор Петренко.

«Армія готова, плани всі існують. Але в цілому це не глобальні операції літа 2014 року, це буде максимум взвод, рота, батальйон, два-три збитих опорних пункти та просування на кілометр в одну або іншу сторону. А говорити про масштабні операції, нам поки що не доводиться», — вважає Михайло Жирохов.

Крім того, Ігор Петренко нагадує, що буквально перед рішенням РНБО по Козаку, в зоні ООС відбулася перевірка стану Збройних Сил України. Це говорить про те, що наше військово-політичне керівництво було готове до загострення, і повністю контролює ситуацію

«Плюс, ми маємо рішення РНБО про переоцінку сценарію розвитку подій на Донбасі. Воно таємне, але очевидно, що є розуміння того, що слід готуватися до досить негативних сценаріїв», — говорить експерт МЦПД.

Зрив перемир'я на Донбасі - чому Росія пішла на загострення

Секретар РНБО Олексій Данилов Фото: УНІАН

Вирішення ситуації

Станом на 2021 рік, силовий варіант повернення Донбасу, якщо і розглядається, то тільки у вигляді плану, який поки не збираються втілювати в життя. Влада націлена суто на політико-дипломатичне вирішення конфлікту. І після того, як ми всьому світу довели, що ми були готові йти на компроміси та вирішувати все мирним шляхом, але російська влада в черговий раз відмовилися йти назустріч, Україна має всі шанси заручитися підтримкою Заходу і посилити тиск на РФ.

«Зараз українська влада прагне налагодити співпрацю з новою адміністрацією Байдена, щоб чітко розуміти їх дії щодо РФ. Хоча певні кроки ми вже бачимо. Це і санкції через Навального, це і більш жорстка позиція по газопроводу «Північний потік-2». Зараз відбуваються спроби виробити загальний підхід, щоб не шукати певні домовленості, а змінювати паритетність сил. Збільшувати тиск на РФ, в тому числі санкційне, залучати інших партнерів, наприклад, через «Кримську платформу», щоб поставити Росію в ще більш невигідні умови, які будуть її підштовхувати до певних поступок», — вважає Петренко.

Звичайно, активізувалися і розмови про створення нових форматів переговорів із залученням США та Великобританії. Раніше експерти скептично ставилися до такої ідеї, адже для вирішення українсько-російського конфлікту в переговорах повинна брати участь Росія. А Кремль навряд чи погодиться міняти формат і додавати туди нових учасників. Але зараз ситуація дещо змінилася, вважає Жірохов.

«Попередня адміністрація Трампа категорично не погоджувалася на участь у подібному форматі. А нинішня адміністрація налаштована більш рішуче. І у них є можливості примусити РФ взяти в ньому участь: це» Північний потік-2 «, це Сирія, домовленості по Ірану. Є велика кількість геополітичних точок, де перетинаються інтереси Росії та США. Тому, якщо говорити про політичне рішення конфлікту, то лише шляхом включення США як повноцінного гравця», — говорить військовий експерт.

Джерело