​​ Солдат Владислав Прихідько поліг 25 червня 2023 року поблизу села Званівка Донецької області. Протягом 20 місяців захисника вважали зниклим безвісти. Йому навіки 27 років.
Владислав 27 жовтня 1995 року в селі Васюків Чернігівської області. З дитинства допомагав батькам по господарству. Любив футбол і риболовлю. Після 9 класу вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчив Європейський університет у Києві за спеціальністю “Документознавство та інформаційна діяльність”. Під час навчання підробляв вантажником.
Після строкової служби в Нацгвардії Владислав влаштувався на роботу в компанію “Нова пошта”. Там він познайомився з Галиною: молоді люди мріяли про спільне життя, планували весілля та подорож у Буковель. Але почалася повномасштабна війна.
Владислав добровільно став до лав ЗСУ. Служив у Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького. Був стрільцем. Пройшов навчання в Україні, Польщі та курси з військової медицини у Великій Британії. З грудня 2022 року служив санітаром. Рятував поранених поблизу Бахмута.
“Влад був кмітливим і працьовитим, відкритим і добрим. Він завжди допомагав, ніколи не шкодував сил. Хотів жити, мріяв про родину, квартиру, про спокійне життя. Але понад усе любив Україну”, – розповіла мати захисника Олена Іванівна.
Владислава Прихідька нагородили нагрудним знаком “Золотий хрест”. Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися батьки, молодший брат і кохана дівчина.
Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових