
У Facebook з’явився допис аналітика Бориса Знатковського, у якому він пропонує власну версію подій навколо замаху на Вадима Єрмолаєва в Монако та подальшого вбивства Анастасії Березовської.
Відправною точкою для його роздумів стала колонка Володимира Фомічова. Знатковський звертає увагу на те, що у справі фігурують люди, пов’язані з СБУ, а окремі іноземні медіа підтверджують цей факт.
Автор вважає, що політичний мотив може бути лише частиною картини. На його думку, ключ до цієї історії варто шукати у боротьбі за контроль над великими кримінальними потоками, передусім тими, що пов’язані із шахрайськими кол-центрами.
У дописі наголошується, що такі кол-центри часто існують у ширшому кримінальному середовищі, де перетинаються незаконні фінансові операції, криптовалюта, силове прикриття, міжнародна логістика та наркотрафік. У цьому контексті автор згадує справу «Хімпрому». міжнародного угруповання, яке в різних розслідуваннях пов’язували і з торгівлею наркотиками, і з діяльністю кол-центрів.
На цій основі Знатковський припускає, що замах у Монако є елементом боротьби за перерозподіл сфер впливу. А активну боротьбу за контроль цієї сфери веде СБУ, а а саме перший заступник голови Олександра Поклада. Начебто саме Поклад намагається встановити повний контроль над цими тіньовими потоками і готовий піти на будь-які дії, адже цей ринок генерує сотні мільйонів доларів на рік.
Автор бере до уваги інформацію Фомічова і свої джерела у західних ЗМІ, повʼязує ці факти і висуває свою версію. На його думку, Олександр Поклад, використовуючи свій вплив і службове становище, організував замах на бізнесмена Єрмолаєва. Але цей замах був невдалим і через помилки організаторів західні правоохоронці швидко встановили виконавця.
На думку Знатковського організатор і учасники групи почати поспіхом приховувати сліди та мінімізувати власні ризики. Саме цим він пояснює події, які відбулися вже після її повернення в Україну.
«Після повернення Березовської в Україну, виконавці отримали команду знайти і змусити її мовчати, що як ми знаємо вилилось у подальше вбивство, мотиви якого наразі невідомі. Але очевидно, що після невдалого замаху Березовськп стала людиною, яка потенційно володіла критично важливою інформацією про організацію операції, її фінансування та координацію.
Якщо ця версія відповідає дійсності, слідство має встановити не лише безпосередніх виконавців, а й повний ланцюг організації: хто фінансував операцію, хто координував дії, хто забезпечував логістику і кому було вигідне усунення Березовської».
Окремо автор звертає увагу на те, що у подібних справах після провалу операції нерідко починається боротьба не лише за приховування слідів, а й за формування публічної версії подій. Саме тому зараз, через підконтрольні СБУ джерела, можуть з’являтися версії які перекидають відповідальність на ГУР МО. Нібито саме розвідка стоїть за організацією цих подій. Версій скоріш за все буде достатньо багато, і одна з них буде вказувати на минулого керівника ГУР Кирила Буданова, намагаючись вказати саме на нього як на організатора замаху, через звʼязок із рядом осіб.
«Це типова спроба заплутати сліди і перекласти вину на інших. Але в цій справі було занадто багато прорахунків і помилок, щоби керівництво СБУ могло уникнути відповідальності» – резюмує автор.
Підпишіться на ІНТЕГРАТОР Новин, тут ви знайдете не тільки огляд останніх подій, а ще актуальні політичні новини та цікаву аналітику!
Відправною точкою для його роздумів стала колонка Володимира Фомічова. Знатковський звертає увагу на те, що у справі фігурують люди, пов’язані з СБУ, а окремі іноземні медіа підтверджують цей факт.
Автор вважає, що політичний мотив може бути лише частиною картини. На його думку, ключ до цієї історії варто шукати у боротьбі за контроль над великими кримінальними потоками, передусім тими, що пов’язані із шахрайськими кол-центрами.
У дописі наголошується, що такі кол-центри часто існують у ширшому кримінальному середовищі, де перетинаються незаконні фінансові операції, криптовалюта, силове прикриття, міжнародна логістика та наркотрафік. У цьому контексті автор згадує справу «Хімпрому». міжнародного угруповання, яке в різних розслідуваннях пов’язували і з торгівлею наркотиками, і з діяльністю кол-центрів.
На цій основі Знатковський припускає, що замах у Монако є елементом боротьби за перерозподіл сфер впливу. А активну боротьбу за контроль цієї сфери веде СБУ, а а саме перший заступник голови Олександра Поклада. Начебто саме Поклад намагається встановити повний контроль над цими тіньовими потоками і готовий піти на будь-які дії, адже цей ринок генерує сотні мільйонів доларів на рік.
Автор бере до уваги інформацію Фомічова і свої джерела у західних ЗМІ, повʼязує ці факти і висуває свою версію. На його думку, Олександр Поклад, використовуючи свій вплив і службове становище, організував замах на бізнесмена Єрмолаєва. Але цей замах був невдалим і через помилки організаторів західні правоохоронці швидко встановили виконавця.
На думку Знатковського організатор і учасники групи почати поспіхом приховувати сліди та мінімізувати власні ризики. Саме цим він пояснює події, які відбулися вже після її повернення в Україну.
«Після повернення Березовської в Україну, виконавці отримали команду знайти і змусити її мовчати, що як ми знаємо вилилось у подальше вбивство, мотиви якого наразі невідомі. Але очевидно, що після невдалого замаху Березовськп стала людиною, яка потенційно володіла критично важливою інформацією про організацію операції, її фінансування та координацію.
Якщо ця версія відповідає дійсності, слідство має встановити не лише безпосередніх виконавців, а й повний ланцюг організації: хто фінансував операцію, хто координував дії, хто забезпечував логістику і кому було вигідне усунення Березовської».
Окремо автор звертає увагу на те, що у подібних справах після провалу операції нерідко починається боротьба не лише за приховування слідів, а й за формування публічної версії подій. Саме тому зараз, через підконтрольні СБУ джерела, можуть з’являтися версії які перекидають відповідальність на ГУР МО. Нібито саме розвідка стоїть за організацією цих подій. Версій скоріш за все буде достатньо багато, і одна з них буде вказувати на минулого керівника ГУР Кирила Буданова, намагаючись вказати саме на нього як на організатора замаху, через звʼязок із рядом осіб.
«Це типова спроба заплутати сліди і перекласти вину на інших. Але в цій справі було занадто багато прорахунків і помилок, щоби керівництво СБУ могло уникнути відповідальності» – резюмує автор.
Підпишіться на ІНТЕГРАТОР Новин, тут ви знайдете не тільки огляд останніх подій, а ще актуальні політичні новини та цікаву аналітику!
Written by
admin_dely
Актуально