​​ Артем Діденко загинув проти ночі 2 липня 2026 року в Києві. Чоловіка знайшли під завалами дев’ятиповерхівки в Дарницькому районі, по якій вдарили російські військові. Цей обстріл відібрав життя ще 29 людей.
Артемові було 33 роки. Він народився в селищі Новооржицьке на Полтавщині. Із дитинства мав талант до малювання, зокрема малював портрети. Навчався у Києві. Згодом влаштувався на роботу в компанію “Балістика”, де працював на ділянці з поклейки плит. Колеги кажуть, що йому швидко все вдавалося, а також відзначають відповідальність, добре серце і щиру усмішку Артема.
Він любив рок-музику й відпочинок в горах. Мріяв про собаку. Обожнював вареники з капустою й мамин борщ. Планував навчити сина їздити на велосипеді, плавати. Охоче всім допомагав, навіть незнайомцям.
“Уперше мене побачив, коли я була в садочку. Він прийшов по брата, з яким ми були в одній групі. Потім, коли мені було 16, ми почали спілкуватись, стали найкращими друзями. Артем був моєю спорідненою душею. Після навчання почали жити разом і будувати плани на спільне майбутнє. Пропозицію чоловік зробив мені на вершині Говерли. Далі було наше весілля в колі близьких у 2022-му. Артем був безмежно щасливий, як дізнався, що в нього буде син. Бачив його народження, давав синові все найкраще. Він безмежно нас любив…”, – сказала Анастасія Діденко.
В Артема залишилися батьки, дружина, син та брат.
Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять загиблих українців