Старший солдат Андрій Крапивний помер 15 вересня 2024 року в реанімації сумської лікарні. Напередодні він зазнав важкого поранення на кордоні з РФ. Захисникові було 29 років.
Андрій народився 22 січня 1995 року в селі Халимонове на Чернігівщині. Згодом його родина переїхала до міста Конотоп Сумської області. Після закінчення місцевого ліцею №11 він навчався у Класичному коледжі Сумського державного університету за спеціальністю “Будівництво, обслуговування і ремонт залізничних колій”. З 2010 року до 2014-го здобував освіту в Конотопському інституті СумДУ за напрямом “Технології машинобудування”. Займався спортом. Любив футбол і мав багато планів.
У 2017 – 2020 роках Андрій служив у Збройних силах України. У 2021-му працював молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки державної установи “Конотопський виправний центр №130”. За спогадами колег, у складних ситуаціях діяв рішуче та ухвалював правильні рішення. Був дисциплінованим, ввічливим, позитивно сприймав критику та прагнув до самовдосконалення.
З початком повномасштабної війни Андрій став на захист країни. Служив у 151-му окремому батальйоні територіальної оборони, що входить до складу 117-ї окремої бригади територіальної оборони.
“Андрій завжди був світлом для всіх нас. Позитивний, щирий, відкритий – він міг підтримати словом і ділом. Для своєї сім’ї був надійною опорою, для друзів – вірним товаришем, для побратимів справжнім братом. Він жив яскраво, як промінь сонця, що зігріває навіть у найтемніші дні. Він горів любов’ю до рідних, до життя, до України. В його усмішці була сила, у словах – віра, у вчинках – честь. Таким він назавжди залишиться у наших серцях – світлим, мужнім, справжнім. Вічна пам’ять і шана Герою”, – написала дружина Наталія.
Захисника поховали у Конотопі. Посмертно йому надали звання Почесного громадянина міста.
У нього залишилися син, дружина, батьки та сестра.
Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових
Андрій народився 22 січня 1995 року в селі Халимонове на Чернігівщині. Згодом його родина переїхала до міста Конотоп Сумської області. Після закінчення місцевого ліцею №11 він навчався у Класичному коледжі Сумського державного університету за спеціальністю “Будівництво, обслуговування і ремонт залізничних колій”. З 2010 року до 2014-го здобував освіту в Конотопському інституті СумДУ за напрямом “Технології машинобудування”. Займався спортом. Любив футбол і мав багато планів.
У 2017 – 2020 роках Андрій служив у Збройних силах України. У 2021-му працював молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки державної установи “Конотопський виправний центр №130”. За спогадами колег, у складних ситуаціях діяв рішуче та ухвалював правильні рішення. Був дисциплінованим, ввічливим, позитивно сприймав критику та прагнув до самовдосконалення.
З початком повномасштабної війни Андрій став на захист країни. Служив у 151-му окремому батальйоні територіальної оборони, що входить до складу 117-ї окремої бригади територіальної оборони.
“Андрій завжди був світлом для всіх нас. Позитивний, щирий, відкритий – він міг підтримати словом і ділом. Для своєї сім’ї був надійною опорою, для друзів – вірним товаришем, для побратимів справжнім братом. Він жив яскраво, як промінь сонця, що зігріває навіть у найтемніші дні. Він горів любов’ю до рідних, до життя, до України. В його усмішці була сила, у словах – віра, у вчинках – честь. Таким він назавжди залишиться у наших серцях – світлим, мужнім, справжнім. Вічна пам’ять і шана Герою”, – написала дружина Наталія.
Захисника поховали у Конотопі. Посмертно йому надали звання Почесного громадянина міста.
У нього залишилися син, дружина, батьки та сестра.
Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових
Written by
admin_dely
Актуально